Головна | Стартова | Контакти | RSS

Статті

Літаючий цирк Мішеля Платіні
08.04.2010 13:14, Коментарів (0)
Заатакована конференція
06.04.2010 09:45, Коментарів (0)
Регіональні дрючки
21.03.2010 22:15, Коментарів (1)
Чат з Андрієм Болкуном
19.03.2010 13:34, Коментарів (6)




Мета новости...


Новини

Про Кмітя ідуть гарні відгуки з Львівщини – Герман

01.04.2010 14:07

Заступник глави Адміністрації Президента України Ганна Герман не виключила можливості, що Микола Кміть може залишитися на посаді губернатора Львівщини. Про це вона повідомила у коментарі Вголос.

За словами Ганни Герман, Президент України Віктор Янукович прийме рішення стосовно губернатора Львівщини вже після Великодня.

«Президент прийме рішення і, я думаю, що після Великодня у Львові буде губернатор і це буде людина, яка користується гарною опінією в регіоні, яка турбується більше про економічні справи і не заангажована якось різко політично. Людина, яка є професіоналом», - поінформувала заступник глави Секретаріату Президента.

Герман підкреслила, що саме з цих критеріїв виходитиме Віктор Янукович, приймаючи рішення стосовно призначення голови Львівської ОДА. Вона додала, що у Києві хороші слова говорять про теперішнього губернатора Миколу Кмітя.

«Що стосується Миколи Кмітя, то, знаєте, про нього зі Львова ідуть дуже гарні відгуки», - відзначила Ганна Герман.

«Я думаю, що, очевидно, це має бути людина, яка знає регіон, яка знає процеси, що відбуваються в регіоні і, яку там знають люди. Я повторю, що стосовно Кмітя ідуть гарні відгуки», - додала вона.

Водночас пані Герман не уточнила, хто саме, найімовірніше, займе посаду голови Львівської ОДА, додавши, що додаткові коментарі варто чекати після прийняття рішення Президентом України.

Вголос


  Проголосувало (1)   1 2 3 4 5
 Коментарі (15)
Як це було, 12:15 08.04.2010
Відкритий лист до Голови Партії регіонів Януковича Віктора Федоровича !



Шановний Віктор Федорович !



Я не прихильник виносити сміття з хати, але хтось мусить його винести, оскільки воно (сміття) може спричинити суцільне гниття.
Змушений звернутися до Вас з надією відновити справедливість в діяльності Львівської обласної організації Партії регіонів та обласного виборчого штабу по відношенню до Миколаївської районної організації Партії регіонів та районного виборчого штабу.

Для відображення реальної картини стану справ у Львівській обласній організації, вважаю за доцільне зробити екскурс в історію та повідомити наступне.

Я являюсь батьком двох дітей віком 14 –и та 6 –и років (син Ростислав і дочка Наталя). Дочка моя є інвалідом з дитинства і я з дружиною вимушений систематично проводити її лікування. На початку 2006 року наша сім’я в черговий раз зіштовхнулась з проблемою лікування та браком коштів. Лікарі винесли вердикт, що дочку необхідно прооперувати, а для того потрібна була велика сума грошей. Частину я мав, а частину було потрібно знайти. В пошуках грошей мені порекомендували звернутись до політичних партій, оскільки йшла чергова виборча компанія. Я звертався до всіх партій, але мені всюди відмовляли, а у обласному штабі БЮТу відмовили в цинічній формі. І я звернувся у Львівське регіональне відділення Партії регіонів. Спочатку мене прийняв тодішній перший заступник голови Кулик Микола Павлович, але на відміну від інших партій, він мене уважно вислухав, в нас відбулась доволі цікава розмова, яка стосувалась політичних і економічних перспектив. Сам я активно цікавився політикою та економікою все життя і вже у 2004 році володів інформацією, що ймовірний прихід помаранчевих до влади є абсолютно шкідливим для України. Кулик М.П. організував мені зустріч з колишнім головою ЛРВ Партії регіонів Радзієвським О.В., який мені суттєво допоміг і ця допомога дозволила нам провести чергове лікування дитини, що надало змогу в кінці 2006 року дитині стати на ноги (перед тим вона перебувала на витяжках, в гіпсах та у різних ортопедичних апаратах практично від народження).

Після теплих зустрічей з Радзієвським О.В. та Куликом М.П. я ще тиждень перебував у роздумах, а пізніше прийшов знову до них, написав заяву в Партію, мене прийняли і чим я горджусь дотепер.

Мій трудовий шлях частково описаний в статті «Відкритий лист до колишніх і майбутніх», опублікованій в «Скандальній газеті», № 12 від 28.03.2008 року .

В кінці липня 2007 року , в період підготовки до позачергових парламентських виборів, я прийняв рішення попроситися у Львівському обласному виборчому штабі працювати на виборах та направити мене у Миколаївський кущовий штаб (включав Миколаївський, Жидачівський райони та м. Новий Розділ). На момент мого звернення штаб вже був сформований, але я сказав, що працюватиму безкоштовно, а час – покаже. Я горів бажанням донести до свідомості жителів Миколаївського району правду про антинародну і злочинну владу, яка за період незалежності України перетворила район з розвиненого гіганта промисловості (в тому числі - всесоюзної) на злидаря. В Львівському обласному виборчому штабі мене познайомили з керівником Миколаївського штабу Кіцаком Ігорем Ярославовичем і ми почали працювати.

Свою роботу в штабі я розпочав з того, що написав статтю в газеті «Україна і Час», № 34(270) від 23.08.2007 року під назвою «Народ повинен знати правду», де розказав людям правду про антинародну діяльність тодішнього і теперішнього голів Миколаївської РДА Юзьківа І.П. та Кіндрацького В.М. . Перед виходом цієї статті помаранчеві керівники району активно їздили по селах і переконували народ в тому, що Партія регіонів є злочинною, що вона «тягне державу в яму» і до «москалів» та ще багато іншого вони говорили народу, маючи на меті здобути їхню прихильність. Вихід цієї статті перевернув свідомість громадян і вперше за роки незалежності жителям Миколаївського району була доведена правда про злочинну помаранчеву владу і її керівників. Дану статтю і інші ми розтиражовували і розповсюджували в усіх населених пунктах району та в м. Новий Розділ. Мені почали погрожувати як і керівники району, так і невідомі.

Кіцак І.Я. організовував зустрічі з населенням в селах району, які успішно ми проводили. Одна із зустрічей відбулась у с. Гірське Миколаївського району, де розташована одна з найбільших виборчих дільниць району і на той час там був зосереджений переважно «бютівський» електорат на чолі з сільським головою Дудичем В.І.. Перед проведення зустрічі наші працівники штабу розвішали оголошення по цілому селі, які сільський голова Дудич В.І. позривав, а на зустріч з нами запросив «своїх» з метою нас «засипати» і «завалити». Але ми зуміли фахово виступити перед народом і народ зрозумів справжню суть цієї помаранчевої влади. Аналогічно ми виступали по інших селах. Влада була дуже незадоволена і почала обмірковувати план нашого усунення.

Пізніше я надав інтерв’ю в газеті «Україна і Час», № 36(272) від 06.09.2007 року про стан справ в районі, яке закінчив словами «Я систематично досліджую економічні процеси в державі і знаю, що саме уряд Януковича по-справжньому дбає про інтереси України та її громадян, а інші політичні сили лише шкодять йому. Скажіть : який може бути ще «український прорив», ініційований «бютівцями», у період найвищих темпів економічного розвитку України, що їх домігся уряд Януковича ? Відповідь у мене одна : це не що інше, як «український прорив в невідомість…» . Після опублікування цього інтерв’ю Кіцак І.Я. запропонував зробити свій моніторинг по вивченню громадської думки в районі. Активісти штабу та прихильники Партії регіонів проводили опитування серед громадян, в результаті якого ми прийшли до висновку, що наш рейтинг досяг приблизно 15-16 відсотків і продовжує рости. Це було 15.09.2007 року – за півмісяця до виборів. Домінант на виборах в районі виборчий штаб БЮТу теж про це знав і змушений був вдатися до нестандартних заходів. Їхні працівники методом подвірного обходу приходили до людей і пропонували від 50 грн. – і до 350-400 грн. за голос. Йшли наглі і підкупні торги, як на типовому аукціоні. Вони запевняли людей, що Партія регіонів – це шлях у прірву, архіпелаг «ГУЛАГ» і т.д.. Їм це в деякій мірі вдалося. Адже народ на Заході зомбований рухівсько-помаранчево-бютівською владою і через це – готовий спокуситись на гроші.

Після закінчення виборів на мене звернув увагу керівник обласного штабу П.І.Писарчук. В нас відбулась довга розмова, у якій я зазначив:» Я вважаю, що регіонали на Львівщині повинні розгорнути активну діяльність і спрямувати її на здобуття влади на Львівщині. Наголосив, що потрібно розширювати партійну мережу, активно виступати в ЗМІ і доносити до народу правду. Потрібно популяризувати Програму Партії регіонів, оскільки в даний час саме Партія регіонів здатна вивести державу з кризи». Пізніше я розповів йому свою біографію, а також те, як влада району мене намагалася знищити і морально, і фізично. На завершенні нашої розмови, я додав :» Влада Миколаївського району боїться повернення Кіцака І.Я. на посаду голови райдержадміністрації, оскільки він не дасть їм розкрадати і кошти, і майно, і ресурси району. Я, Петро Іванович, не боюсь, що мені погрожують і погрожуватимуть владні особи. Найбільше я хвилюватимусь, якщо мене знищуватимуть свої». На що Писарчук відповів, що свої мені зла не заподіють. Але ці його слова були лиш словами, які (я вже пізніше зрозумів) – не відповідають дійсності.

Закінчились вибори 2007 року, ми набрали в районі 3 % голосів, зайняли 3-є місце (після БЮТу і Нашої України) та випередили Свободу на 400 голосів, чого ніхто не міг передбачити. Після виборів перед нами постало питання відносно майбутнього, адже ці вибори надали Миколаївському виборчому штабу наступне :

Була підібрана хороша і фахова команда людей, які знають, вміють, працюють і хочуть працювати.
Невеликий відсоток голосів (3 %) створив сприятливі засади бути обраними в майбутньому в місцеві ради.
Народ став довіряти нам і звертатись до нас за юридичною допомогою.
Миколаївська влада із числа колишніх керівників і теперішніх об’єдналася проти нас і почала активно працювати щодо нашого усунення.


20.10.2007 р. відбулись звітно – виборчі збори Миколаївської РО, на яких присутні члени Партії регіонів обрали головою районної парторганізації Кіцака Ігора Ярославовича, а мене – заступником з організаційно-ідеологічної роботи. Ми вирішили розвивати партійну організацію і готовитись до майбутніх виборів. На той час Кіцак І.Я. працював в адміністрації торгово-виробничого комплексу «Південний» (власник – П.І.Писарчук) заступником генерального директора, а я був безробітним. Виникло питання, чи мені займатись Партією, чи шукати роботу і не мати часу на Партію. Я підійшов до Писарчука П.І. і лише через два місяці 24.12.2007 року він офіційно надав мені роботу на території Південного в одній із підконтрольних йому фірм. Для мене створили посаду помічника генерального директора з економіки, а фактично – довірили займатися розвитком Партії регіонів у Миколаївському районі та бути готовим виконувати інші доручення народного депутата. На Південному я раз в місяць отримував зарплату (дякував Богові і за те), але якщо врахувати, що я один утримував сім’ю (дружина і двоє дітей) – виходило 300 грн. на місяць на кожного члена сім’ї. Було дуже важко, але я давав собі раду і активно працював в Партії.

2008 рік приніс зміни в керівництві Львівської обласної організації. Делегатами ХIII-ї конференції головою організації було обрано Писарчука П.І.. Після обрання Писарчук неодноразово заявляв, що буде працювати виключно на розвиток Партії. Відразу після обрання Писарчука П.І. головою обласної організації, Миколаївська РО розробила і подала йому листа з пропозиціями щодо розвитку . Дані пропозиції П.І.Писарчук не розглядав і до уваги не взяв. Але про це – надалі.

Я продовжував писати статті в газету «Україна і Час» (власник газети – Писарчук П.І.), в яких висвітлював наболілі проблеми Миколаївського району, але їх з невідомих причин не друкували. Коли я звертався до головного редактора Ярослава Труша, він ухилявся від відповіді, незважаючи на те, що я зробив для газети велику популярність на теренах Миколаївського району і поза його межами. А пізніше, коли він звільнявся у 2008 році – відповів мені «Ігор – вибачай, твої матеріали правдиві і хороші, але я тут не господар». Я зрозумів все – мене блокували.

А 14.03.2008 року у м. Миколаєві міліція провела карально-репресійні заходи відносно сина голови районної парторганізації, спрямовані на залякування нашої діяльності. Ми з Кіцаком І.Я. зрозуміли – це сигнал і одночасно репетиція влади щодо нашого усунення. Кіцак І.Я. написав доповідну записку на ім’я Писарчука П.І., але Писарчук проігнорував її. Це нас насторожило вже серйозно. Але я написав статтю, яка збільшила наш імідж в районі та імідж Партії. Пізніше ми дізнались з конфіденційних джерел, що ці карально-репресійні заходи організував голова Миколаївської РДА Кіндрацький В.М. з «благословення» та допомоги колишнього губернатора Львівщини Олійника П.М., а виконавцями стали працівники обласної та районної міліції. Мету вони переслідували одну – скомпрометувати Кіцака І.Я. та Партію регіонів в районі (області). Довести цю брудну справу до кінця їм завадила миттєва поява Кііцака І.Я., який по їхніх розрахунках не плановано з’явився на місці події і наробив великого розголосу.

Незважаючи на те, ми продовжували розвивати Партію, створювати партійні осередки, приймати в Партію людей. Наші пропозиції надалі продовжували не розглядатись. Непросто нам було, але ми впевнено розвивались та ішли вперед. Окремі наболілі проблеми ми висвітлювали на сайті Львівської обласної організації, які розтиражовували і роздавали людям, здобуваючи їхню прихильність. Серед написаного і доведеного до жителів району зазначу наступні матеріали:

«Хто є членом Партії регіонів ?», сайт Львівської ООПР від 30.10.2008 р. ;
«Шляхи вирішення проблем Миколаївщини», сайт Львівської ООПР від 20.11.2008 р. ;
«Сором місцевого парламентаризму», сайт Львівської ООПР від 12.01.2009 р. ;
«Невже Уряд не схаменеться ?», сайт Львівської ООПР від 14.01.2009 р. , закінчується словами «… а хіба політика діючого уряду не створює передумов для «реставрації» трагічного «голодомору-геноциду» нації вже сьогодні та в майбутньому ?»;
«Помаранчеві бур’яни Львівщини», сайт Львівської ООПР від 12.01.2009 р. , закінчується словами «Аналізуючи соціально-економічне та політичне становище Львівщини, вважаю що Партія регіонів є єдиним осередком утвердження справжніх демократичних ідеалів і здатна повернути в напрямку розвитку некеровану ситуацію в області. Адже не секрет, і в цьому вже давно переконалися жителі області, що настав час викорінити як з поля Львівщини, так і з поля України «помаранчеві бур’яни», «переорати поле» та «засіяти новий урожай» - урожай добробуту, щастя та благополуччя. І в цьому політичному хаосі, бездарності, безгосподарності та, м’яко кажучи, абсолютній не фаховості помаранчевої влади, саме Партія регіонів є тим СІЯЧЕМ, який спроможний зробити державу процвітаючого !».
Наша районна організація з радістю зустріла появу партійної газети «Час регіонів» і я почав писати в редакцію статті. Коли у Львів приходила газета я першим вже там чекав і готовий був забрати все. Газету я привозив в Миколаїв, вставляв свої статті, які публікував на офіційному сайті Львівської ООПР і разом з товаришами розносили серед людей, популяризували партію та здобували прихильність.

Як ідеолог районної партійної організації я написав статтю про нашого голову Кіцака І.Я. під назвою «Той, що творить добро» з фото та надіслав її в редакцію газети «Час регіонів». Дана стаття очевидно справила на редакцію враження і її на сторінках газети від 22.11.2008 р. № 14 пообіцяли надрукувати. З невідомих нам причин вона не була опублікована .

Після цього мене в кінці листопада 2008 р. викликали на «Південний» та звільнили з роботи. Дане звільнення не тільки позбавило мене елементарних засобів існування, але мало на меті значно ширше підґрунтя. Впевнено стверджую, що мета переслідувалась тут одна. Миколаївська влада на чолі з організаторами колишнім головою РДА Юзьківим І.П. та діючим Кіндрацьким В.М. зуміла знайти підхід до Писарчука П.І. і переконати його звільнити мене. Це великі потаємні домовленості. За їхнім задумом, я вимушений буду шукати роботу і відповідно не зможу займатись розвитком Партії. А після цього в планах було – звільнення з Партії Кіцака І.Я. (вищенаведене підтвердили деякі особи із найближчого оточення П.І.Писарчука, але просили їх не видавати. Це, до речі, дуже порядні люди). Я з Кіцаком І.Я. працюємо разом в тандемі і завжди підтримуємо один одного, а вороги це знають і спрямували тоді свої зусилля для того, щоб порушити наш тандем. Незважаючи на це, ми в черговий раз вистояли. Я , звичайно, шукав роботу, їздив по різних підприємствах, надавав безліч оголошень, але мені відмовляли. Я розумію, що завдяки своїм публікаціям в ЗМІ і своїй діяльності мені непросто було знайти роботу. Спочатку мене брали на роботу і я вже писав заяву на ту чи іншу фірму, а пізніше мені ввічливо відмовляли. Кіцак І.Я. неодноразово звертався до Писарчука П.І. відносно мого працевлаштування, але Писарчук П.І. на це не реагував. Я знаю одне, що економічних підстав звільняти мене з роботи і позбавляти елементарних засобів існування в Писарчука П.І. не було. Я ще раз звернувся до нього з проханням допомогти, він мені пообіцяв, але не виконав. Більше я до нього не звертався.

В 2008 році Писарчук П.І. приймає рішення зупинити випуск газети «Україна і Час», а замість неї з’являється газета «Інформатор». За інформацією, в створення і розвиток газети було вкладено великі гроші і вона повністю є підконтрольною Писарчуку П.І.

13.01.2008 року в даній газеті я опублікував статтю «Своїм – землю, Президентові – скульптури, або як влада Миколаєва вирішує «делікатні питання», № 1 від 13.01.2009 року – про визнання винним голови РДА Кіндрацького В.М. у вчиненні корупційного діяння . Дану статтю я закінчив словами « На мою (і не тільки) думку, постанова суду – це лише доведений «епізод» «діяльності» пана Кіндрацького на посаді голови Миколаївської райдержадміністрації. Тепер питань про те, хто ж насправді там керує, у мене як мешканця Миколаєва вже не виникає. Але турбує інше: чому мовчить керівництво області і держави ?».

Інші матеріали газета блокувала. Для кого, для чого і з якою метою створена ця газета мені важко зрозуміти. Але я не можу миритися з тим, що в цій же газеті «Інформатор» , № 03(20) від 27.01.2009 року була опублікована стаття під назвою «Фабрика дипломів». В ній зазначено, що «…усі рекорди щодо отримання «липових» звань побив Віктор Федорович Янукович…» . Далі описано брудні і вигадані факти про Вас , Віктор Федорович, як людину, яка має «липові» звання та дипломи. Мені дуже боляче було читати ці наклепи. Знаючи, що раніше помаранчеві політ технологи створили Вам образ засудженого і на цьому маніпулювали виборцями в Україні, а особливо на Заході. Тепер же Вам створили образ малоосвідченої людини, яка прагне керувати державою. І що особливо боляче, що цей образ Вам створили не помаранчеві, а створено його в Львові на території Південного у редакції газети «Інформатор», якою керую теж Писарчук П.І., а дана редакція розташована в декількох метрах від офісу Львівської обласної організації Партії регіонів. Це навіть не абсурд, а впливає і впливатиме на результати голосування на виборах. Я забив на сполох. Але мене не було почуто.

А про те, яким нелегким було життя людей на Донбасі в 50-60 роки я знаю з розповідей батька, який прожив з сім’єю в селі біля міста Зугрес майже 20 років. Свою трудову діяльність батько розпочав робітником на Харцизькому трубному заводі. Він завжди з теплотою душі згадує Донбаський край та його щирих і добрих жителів і теж дуже на Вас надіється. Та і не тільки батько, а і вся моя сім’я і родина щиро вірять в те, що очоливши державу, Ви зможете припинити помаранчево-бютівське беззаконня і розпочати реформи, спрямовані на її розвиток.

В лютому місяці Миколаївську районну парторганізацію відвідав менеджер по роботі з регіональними партійними організаціями товариш Литвиненко, який ознайомився з нашою роботою і дивувався, як ми набралися сміливості і зуміли донести до жителів району правду про діючу владу. Я показав товаришу Литвиненко статтю про визнання винним голови РДА у вчиненні корупційного діяння . Він розпитав, де видається ця газета. Я відповів, що на Південному. Він взяв з собою статтю і сказав, що обов’язково її перегляне. Разом з ним тоді був завідуючий організаційним відділом Львівської обласної організації Забарило Володимир Юрійович. В подібних поїздках, при чергових візитах киян, Писарчук П.І. завжди посилав Забарила В.Ю. супроводжувати їх і бути присутнім при розмовах. Мета була одна – Писарчук П.І. боявся, щоб керівники районних організацій (а особливо ми) не розказали перевіряючим правдивих речей. В той момент, коли товариш Литвиненко разом із Забарилом В.Ю. їхали з Миколаєва у Львів, очевидно Писарчук П.І. дав особливу вказівку і в редакції газети «Інформатор» було вилучено залишки нереалізованої газети за № 03(20) від 27.01.2009 року, в якому і була опублікована ця брудна стаття під назвою «Фабрика дипломів». Вони боялись, що товариш Литвиненко може зайти в редакцію і взяти собі почитати інші номери газети.

Намагаючись мене залякати і створити умови, щоб я відмовився від партійної роботи, Миколаївська влади залучила районну міліцію і відносно членів моєї родини було організовано наступні карально-репресійні заходи :

В травні 2008 року працівники Новороздільського міського відділення міліції Миколаївського районного відділу внутрішніх справ на чолі з начальником Стефурою затримали мого 15 – и річного племінника, жорстоко його побили і сфабрикували кримінальну справу за нібито викрадення автомобіля. В даній справі вигадане все : і свідки, і поняті, і потерпілі. Все міліція організувала в стилі Лаврентія Берії і сфабриковану справу передали в суд.
В червні 2009 року цей же Стефура разом з підлеглими жорстоко побив брата моєї дружини Швеця О.М. (жителя Жидачівського району Львівської області) в присутності тоді вагітної дружини та намагався звинуватити його в якійсь крадіжці майна.
В обох випадках я забив на сполох, доповів Писарчуку, просив його доповісти в Центральний апарат Партії регіонів, але він проігнорував. Я написав статтю під назвою «Внук Берії з Нового Роздолу» і просив опублікувати її в газеті «Інформатор», але мені цинічно відмовили і навіть не вникнули в суть. Спочатку цього Стефуру звільнили з роботи, а потім загадково поновили. А крім того Стефура разом ще з однією наближеною до Писарчука П.І. людиною з Нового Роздолу поїхали в Львівську обласну організацію і пропонували першому заступнику голови Рогову В.М. велику суму грошей (в доларах) за те, щоб мене вигнали з Партії. Рогов В.М. спокусився на гроші, певний збіг обставин завадив йому, а може і ні ? 9 липня 2009 року на сайті Львівської ООПР вийшла стаття під назвою «Розправа за політичні переконання» , де описана замовлена владою каральна робота міліції. Крім цього Стефура запевнив Рогова, що якщо Партія не створюватиме переполоху і «вижене» мене, він забезпечить у м. Новий Розділ потрібну кількість голосів за Януковича. Все це – відверта брехня. Такі як Стефура ніколи не працювали і не працюватимуть за Партію регіонів. Звичайно інформації відносно грошей зараз ніхто не підтвердить. Ті особи, що мені це розповіли – боятимуться Писарчука П.І., адже вони працюють на Південному. Але це правда.

Зазначу, що на відміну від тодішнього першого заступника голови Кулика М.П., Рогов В.М. абсолютно не користується авторитетом серед партійного активу області і ,вибачте мені, «завалив» всю організаційну роботу Львівської ООПР, а про ідеологічну роботу годі і говорити. Вона проводиться неякісно.

Розпочались довгоочікувана виборча компанія. Голова Миколаївської районної організації Кіцак І.Я. зумів підібрати хорошу команду відданих ідеалам Партії і Вам, Віктор Федорович, товаришів. Ми почали успішно працювати, укомплектовувати дільниці, проводити агітаційну роботу практично без вихідних. До нас тягнуться люди, нам довіряють. Але Миколаївська влада, намагаючись зберегти в майбутньому монопольне право на проведення розвально-деребанської політики в районі, добилась свого. Представники влади після річних домовленостей з Писарчуком П.І. методом різних закулісних інтриг таки переконали його в нашому звільненні. Події відбувались наступним чином:

1. Як тільки розпочалась виборча компанія, до нас почали їздити різні перевірки як київські, так і львівські. І якщо київські перевіряючі бачили реальну картину підготовки нашого штабу до виборів і залишались задоволеними. Львівські же перевіряючі мали на меті одне – лише нашкодити роботі виборчого штабу. Вони поїхали в одне село для перевірки укомплектованості дільниці. Зустрілись не з відповідальною людиною, а з іншою з подібним прізвищем (невідомо чому ?) і написали в Львівський обласний штаб велику доповідну, що у Миколаївському районному виборчому штабі немає відповідальних за дільниці. Все це було організовано Писарчуком П.І. з метою нас «повиганяти» зі штабу.

2. 04.11.2009 р. на нараді в Львівській обласній організації Писарчук П.І. в брутально-цинічній формі перед партійним активом області, керуючись цією вигаданою доповідною, облив брудом керівника районного штабу Кіцака І.Я. і звільнив його з посади керівника. Після цієї наради керівники штабів інших районів області були здивовані і шоковані поведінкою Писарчука П.І.

3. Того ж дня в Миколаївський штаб приїхав перший заступник керівника обласного штабу Мельник Л.І. і в присутності працівників штабу оголосив про звільнення Кіцака І.Я. з посади керівника та призначення керівником Яроша Віктора Дмитровича. Штаб запротестував, адже Мельник Л.І. говорив вигадані речі, які не відповідають дійсності. Я йому заявив, що це рішення Писарчука П.І. ґрунтується на недостовірній інформації і має на меті задовільнити численні прохання Миколаївської районної влади щодо звільнення Кіцака І.Я., мене та інших активістів партії. Але Мельник Л.І. мене не слухав, і обурено поїхав у Львів.

4. Працівники штабу написали заяви на звільнення зі штабу, а я написав доповідну на ім’я Писарчука П.І. з проханням не допустити реалізації плану щодо знищення Партії регіонів на Львівщині. .

5. Дану доповідну Писарчук П.І. прочитав, але не задовільнив.

6. Одночасно Писарчук П.І. позбавив Кіцака І.Я. засобів для існувавання аналогічно як і мене.

7. 12.11.2009 р. в Миколаївський районний штаб для врегулювання ситуації приїхав Писарчук П.І., але мета його приїзду полягала не в тому, щоб вислухати працівників штабу і розібратись в ситуації. Він брудом в цинічній формі пообзивав Кіцака І.Я., звинуватив його в крадіжці якихось грошей, а також звинуватив його мало не винним відносно певних обставин щодо подій, пов’язаних після трагічної загибелі дитини в Миколаївському районі на озері «Байкал». Про це було написано навіть в черговому номері газети «Час регіонів» у статті під назвою «Львовские лозинские».

8. На цій нараді я сказав Писарчуку П.І., що його рішення ґрунтується на недостовірній інформації, що це намагання влади знищити Партію в районі. Писарчук П.І. встав і відповів мені, що моїх послуг більше не потребує.

9. Писарчук дану нараду проводив своїм улюбленим методом шантажу.

Тепер повідомлю, хто такий новопризначений керівник Миколаївського районного штабу Ярош Віктор Дмитрович. Тривалий час більше 10-и років він очолював районний відділ культури і спричинився до занедбання сільських Домів Просвіта та бібліотек та розвитку культури району в цілому. В даний час він є депутатом районної ради від партії «Пора», активно організовував районну організацію «Фронту змін», а на позачергових парламентських виборах 2007 року агітував в районі проти Партії регіонів. Систематично зловживає алкоголем і це відомо всім. Ярош В.Д. в цій справі є уповноваженим посередником між Миколаївською владою та її прибічниками і Писарчуком П.І. Мені не відомо всіх деталей цих закулісних ігор, але впевнено стверджую одне – призначення Яроша В.Д. – це :

1. Знищення діяльності Партії регіонів в Миколаївському районі.

2. Збереження владою в майбутньому свого права на розкрадання багатств району.

3. Зрив агітаційної та виборчої діяльності Партії регіонів в районі.

Я не можу миритися з таким свавіллям Писарчука П.І., а також з тим, що він задовільнив численні прохання влади щодо звільнення Кіцака І.Я. з посади керівника районного виборчого штабу та нарешті публічно сказав, що не потребує моїх послуг. Я вже четвертий рік активно займаюся розвитком Партії регіонів, відносно мене влада систематично застосовувала різні провокації, але я вистояв.

Я готовий в усній розмові з Вами розказати ще багато інших речей про те, як Писарчук П.І. розвалив і розвалює діяльність Партії регіонів на Львівщині. Знаючи його методи боротьби з такими як я – очікую будь-яких «сюрпризів» від нього.

Незважаючи на те, що Писарчук П.І. зробив вищенаведену брудну справу, позбавив Кіцака І.Я. і мене засобів до існування, я і надалі залишаюсь відданим Вам і Партії членом Партії регіонів.











З повагою і надією

на справедливість Івах Ігор Михайлович



14.11.2009 року
макар, 10:27 02.04.2010
член партії регіонів, 21:40 01.04.2010

Не будете ви виходити з партії...все проковтнете, занесуть пару $$ пообіцяють місця в прохідному місці і першими підете на поклон до "старого-нового господарника львівщини"
око, 09:17 02.04.2010
та ,ганя страшна особа.нічого святого нема.але ніхто з собою ще нічого не забрав.там свої готелі є
хрін, 09:13 02.04.2010
писар піде в мери бо йому треба узаконити землю під південним.крім нього ніхто на себе відповідальність не візьме.бо це кримінал
член партії регіонів, 21:40 01.04.2010
Якщо призначать Кмітя половина членів партії на Львівщині вийде з партії на знак протесту. Це призначення прямий плювок в наші лиця.Президент мудрий керівник і я надіюсь цього не допустить. Поживемо-побачимо......
ага, 17:38 01.04.2010
ну який Кміть про шо ви говорите, слухаїте більше деяких, не буде Кмітя
Хоча кандидатура більш менш
Стеан, 17:29 01.04.2010
Кміть - губернатор - правильне рішення. Він забезпечив демократичні вибори на Львівщині.
переглянути всі коментарі (15)

Залишити коментар

І'мя:
Коментар:
Введіть число зображене на малюнку:

Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

последние новости

Пряма мова

Роман Кузьмич: УСДП не виходить ні з опозиції, ні з БЮТу
Роман Кузьмич - депутат Львівської обласної ради від БЮТ, голова Львівської обласної організації УСДП.
Коментарів (4)

Чи знаєте Ви, що...


Спецпроекти

Серіал "МЕРІЯ"
Круглий стіл експертів і політиків
Зміни влади на Львівщині
Шенген
14-й Форум Видавців (2007)

Хто є хто на Львівщині



Loading...

Новини партій

Проведено екологічний рейтинг підприємств – основних забруднювачів Львівщини
09.04.2010 10:05, Коментарів (0)
Володимир Кожан допоміг сиротам відсвяткувати Великдень
08.04.2010 16:48, Коментарів (0)
Публічність та відкритість найкращі гарантії підготовки Євро 2012 – ГП ПОРА
07.04.2010 16:58, Коментарів (0)
До Львова повертається Парад Наречених
06.04.2010 16:29, Коментарів (1)
Сергій Тігіпко: «Головна мета реформ - добробут громадян України»
06.04.2010 12:58, Коментарів (0)
Вітання з Великоднем Руслани Рак
02.04.2010 10:38, Коментарів (1)
Заява Всеукраїнської асоціації політологів України щодо викладання політології у вищих навчальних закладах України
01.04.2010 15:48, Коментарів (0)
Вітання з Великоднем Володимира Кожана
01.04.2010 10:50, Коментарів (2)
Про проведення Весняної толоки на Львівщині
31.03.2010 15:56, Коментарів (0)
На перевірки та узгодження український бізнес витрачає майже 1% ВВП - Cергій Тігіпко
31.03.2010 14:10, Коментарів (0)


Газета Ратуша Новости Дня 
Rambler's Top100
Контакти
Вголос інтернет-газета Copyright ©2009
Інформаційне агентство "Presstime.com.ua"
При повному або частковому відтворенні матеріалів активне посилання на Вголос обов'язкове.
Адмініcтрація сайту може не поділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали
Система Orphus