Головна | Стартова | Контакти | RSS

Новини





Мета новости...


Статті

Дописались до ...

Четверта влада наперсточників

22.02.2010 08:55
Четверта влада наперсточників

Ще не підведено остаточно риску в президентській виборчій кампанії, не з’ясовано зі стовідсотковою впевненістю хто тепер в країні господар, а львівські ЗМІ уже намагаються вгадати як відбуватимуться кадрові перестановки в області. Насамперед – хто очолить облдержадміністрацію.

Нічого дивного у цьому немає, адже голова ОДА наділений чималими повноваженнями, а відтак для жителів регіону його персона важить не менше, аніж перша особа в державі. Однак зрозуміло також, що владна вертикаль будується згори – донизу, а тому доки не відбувся розподіл повноважень у столичних владних кабінетах, немає ніяких підстав для прогнозів щодо кандидатури на посаду голови ЛОДА. Надто багато невідомих – за таких умов неможливо робити хоч якісь обґрунтовані прогнози, можна хіба що вгадувати і ворожити.

То чому ж Львівські ЗМІ уже включилися в обговорення кандидатур на посаду голови ЛОДА? Що стоїть за цією, з дозволу сказати, «аналітикою»? Спробуємо висловити з цього приводу свої припущення.

У даній статті ми зупинимося на трьох моментах, а саме: спробуємо пояснити чому у наших ЗМІ взагалі майже відсутня якісна аналітика; розкрити глибинну причину через яку вона (якісна аналітика) в принципі не має шансів появитися у ЗМІ і, нарешті, звернемо увагу на цілі, які переслідують деякі політики, вкидаючи в інформаційний простір вищезгадані т. зв. аналітичні статі про можливих претендентів на крісло львівського губернатора.

Порожня посудина голосніше дзвенить, або екстенсивний шлях розвитку львівської аналітики

Давно відомо, що у Львові, та й не тільки у Львові, існують серйозні проблеми з якісною аналітикою. Йдеться не про принагідні статті, присвячені якимось окремим подіям, а про постійну, рівну увагу до певних проблем, в тому числі й на етапі, коли події тільки починають назрівати, а також про пояснення читачеві які економічні чи політичні інтереси лежать в основі певних подій.

На жаль, ЗМІ не зацікавлені в ретельному аналізі ситуації. І в першу чергу навіть не тому, що ця робота вимагає кваліфікованих кадрів аналітиків, яким потрібно належно платити, але насамперед через те, що у нас є мало підготовлених читачів, які готові купувати серйозні газети і в силу різних причин, їх стає все менше.

Бої за споживача на інформаційному ринку стають все жорсткішими. ЗМІ ж повинні видавати «на гора» інформаційний продукт незалежно від того чи є якась важлива інформація, чи її немає. Тому в газетах та електронних виданнях цінують не так фахівців, як шоуменів, замаскованих під політичних аналітиків, журналістів. Перші працюють довго і вдумливо, а другі можуть створити інформацію, як то кажуть, «на рівному місті»: придумати подію, обснувати її версіями, узяти коментарі до власних версій у людей, готових роздавати коментарі з будь-якого приводу (таких є чимало!). А потому – тими ж таки коментарями обґрунтувати свої більше чи менше фантастичні викладки. Раціональний процес обдумування і обговорення вони перетворюють на шоу-гру. Сенсаційність, красива сюжетна лінія, емоційність та артистизм переважають над логікою і раціоналізмом, або навіть зовсім не залишають для них місця.

Враховуючи, що в сучасному світі потік інформації надзвичайно стрімкий і щільний, то виділити в ньому справді вартісні аналітичні матеріали може тільки мала частина підготовлених читачів, решта – легко ведеться на статті про Чупакабру та іншу подібну лабуду. Публіка хоче сенсацій і простих відповідей на складні питання. Відтак власники наймають напівграмотних студентів і публікують їхні опуси, в т.ч. й під виглядом аналітичних матеріалів.

Підсумовуючи, можна сказати, що аналітики немає, бо коштує вона дорого, а продається погано – ринок її споживачів обмежений. Якщо поставити на різні шальки терезів легенду про Чупакабру та найкращий аналіз політичної чи економічної ситуації, то останній просто не має шансів. Саме тому керівники ЗМІ не зацікавлені в серйозній аналітиці, як говориться в рекламі,«навіщо платити більше»?

Чому якісна аналітика не має шансів появитися у ЗМІ

"Пізнають правду і правда їх визволить... А воно їм потрібне?"

Головна функція ЗМІ в нашій країні полягає не в тому, щоб інформувати та навчати народ, а навпаки – щоб одурманювати людей і затуманювати їх. На професійному жаргоні працівників мас-медіа та інших політичних ландскнехтів це називається «формувати громадську думку», хоча правильніше було б назвати цей процес «деформуванням громадської думки».

Не секрет, практично всі ЗМІ належать політикам, або так чи інакше залежні від них. Нічого не поробиш, така вже химерна у нас країна: успішним бізнесменом у ній може стати тільки той, хто вміє диверсифікувати прибутки і видатки в такий спосіб, щоб прибутки йшли у власну кишеню, а видатки – на рахунок держави чи громади. Звичайно, такий бізнес можливий тільки за наявності політичної підтримки. Саме тому політика в Україні – найвигідніший бізнес, а ЗМІ – не більше, як знаряддя у політичній боротьбі, спосіб впливу на маси..

Завдання ЗМІ – не оприлюднення об’єктивної інформації, а створення такої соціальної реальності, яка вигідна політикам, на яких ці ЗМІ працюють.

Відомо, що у нас основна маса населення дуже активно цікавиться політикою, тим легше їх обвести довкола пальця, тому що вони вже готові слухати, вони вже в темі, їх не треба приваблювати закликами звернути увагу – вони вже готові до споживання більш-менш правдоподібної інформації. Причому різниці між правдивою і правдоподібної інформацією вони не вловлять, бо, як дилетанти, керуються не науковими знаннями, а емоціями і т. зв. «здоровим глуздом». Але емоції – поганий порадник, а здоровий глузд нам говорить, наприклад, що земля пласка, Сфера політики дуже оманлива, здається, що можна просто розібратися з усіма проблемними моментами, як то кажуть, «на хлопський розум». Однак насправді політична аналітика – це галузь спеціальних знань. А позаяк абсолютна більшість населення не володіє ні спеціальною інформацією, ні професійними знаннями та науковим апаратом, який би дав змогу правильно інтерпретувати цю інформацію, то це робить її ідеальним об’єктом для маніпуляцій, в т. ч. й за допомогою ЗМІ..

ЗМІ, вкидаючи в інформаційне поле фактичну дезінформацію замасковану під аналітику, тим самим намагаються вплинути якраз на носіїв таких «наївних теорій». Носії спеціальних знань, найвірогідніше подібну дезінформацію проігнорують, а от основна маса населення, яка черпає свої знання з ток-шоу та газет, її цілком може сприйняти і прийняти. І якщо ЗМІ будуть достатньо наполегливими, то через деякий час в громадській думці на повному серйозі вважатимуть Олійника не жуліком, а мудрим губернатором, а пролизу-кар’єриста Батенка ефективним менеджером. Так само, як сьогодні багато хто упевнений, що Чорновола вбили, бо він був найсильнішим опонентом Кучми на виборах 1999 року, чому ні?

Резюмуючи, відзначимо, що ЗМІ є четвертою владою тільки в демократичних суспільствах. Там вони служать засобом інформування громади, засобом комунікації між різними групами суспільства, завдяки яким ці групи дізнаються про спільні для усієї громади проблеми і мобілізовуються на їх розв’язання. За таких умов ЗМІ повинні давати точний об’єктивний і різносторонній аналіз важливих для суспільства проблем. Інакше в Україні. Наші ЗМІ перебувають на утриманні в бізнесу, а тому є не владою, яка спирається на довіру і підтримку народу, а всього-навсього інструментом в руках бізнесово-політичних кланів. Тому їм не потрібно шукати відповіді на проблеми, що постають перед суспільством – їхнє завдання переконати людей в правильності позиції того чи іншого політико-бізнесового угрупування, інакше кажучи, правдоподібно підтасувати хід розв’язання задачі під наперед відому відповідь.

Які ж цілі переслідують деякі «аналітичні статті» про вірогідних претендентів на крісло губернатора Львівщини?

Якщо говорити загалом, то задача будь-якої з таких статей є проста і зрозуміла, це, свого роду триєдине завдання:

По-перше, окреслити в громадській думці Львівщини «коло достойних претендентів» на високу посаду, тим самим нагадавши і громадськості, і столичним спостерігачам про «кадровий резерв» з якого ніби-то й належить черпати претендентів на високі посади (не конче губернаторську).

По-друге, сформувати потрібний імідж для найвірогідніших претендентів: одних - очорнити в очах львівської громадськості і представників київської влади, а інших, навпаки – подати у найвигіднішому світлі.

По-третє, ввести у «вищу лігу» Львівської політики людей, які вже випали з неї, або ніколи в ній не були, але дуже хочуть-хочуть-хочуть…

Як приклад, наведемо «аналітику», щопоявилася недавно в одному з Інтернет-видань, близьких до міського голови Львова Андрія Садового.

Відомо, що Андрій Садовий дуже хоче стати ще раз мером Львова. Він розпочав боротьбу за новий термін вже наступного дня після виборів 2006 року і не розслаблявся в процесі цієї діяльності ані на секунду. Треба віддати йому належне, хоча Садовий нічого не вміє, крім піару, зате піар його команда освоїла чудово. Та й грошей на цю статтю видатків також не шкодують.

Як ми бачимо, цілі Садового, сформульовані у цій статті:

1. Знешкодити Сендегу.

Нагадаємо, що Олександр Сендега – досвідчений апаратник, який пройшов усі щаблі української бюрократичної кар’єри – від секретаря комітету комсомолу і аж до голови Львівської ОДА. Від початку перебудовних процесів у нашій країні – він постійно на виду у львівської громади, працюючи у 1986–1994 роках заступником голови Залізничного райвиконкому міста Львова, з 1994 по 1996 роках — головою Залізничної районної адміністрації міста Львова, а з 1996 по 2001 рік – першим заступником львівського міського голови. З 2003 – головою ЛОДА. Після помаранчевої революції з гідністю покинув цей пост, нічим себе не заплямувавши. Долаючи щаблі кар’єри, Олександр Сендега зарекомендував себе передусім добрим господарником і вмілим організатором. А також, що є вкрай неординарним фактом у нашому заполітизованому регіоні, він ніколи не виказував політичних амбіцій.

Коротше кажучи, чесний професіонал Сендега є абсолютним антиподом жулікуватого поверхах-хапайка Садового. Вже тільки це викликає в Садового неприязнь і страх. А якщо Сендега таки стане губернатором, то, зрозуміло, що з чесним головою Львівської ОДА нашому помагай-мерові буде ду-уже складно співпрацювати.

2. Похвалити Писарчука.

З цим персонажем Садовий цілком міг би домовитися. Крім того, якби Писарчук пішов на губернатора, то автоматично перестав би конкурувати з Садовим за мерське крісло.

3. Пролобіювати кандидатуру Батенка.

Садовий і Батенко дуже подібні за моральними, професійними і діловими якостями. «Люди з розмитими берегами». Нічого дивного, що ця спайка вже тривалий час працює разом.

У статті згадано також деякі інші кандидатури, але вони менше цікавлять піар-команду Садового. Всі інші варіанти для справжніх авторів не мають значення. Можна писати про що заманеться, за умови, що буде виконане поставлене завдання.

Тому далі йде вірогідно вільний політ фантазії писаря, який на власний розсуд заповнює текст прізвищами осіб, без згадок про деяких з яких просто неможливо написати статтю на задану тему, а інші – впадають в око завдяки їхній гіперактивності. Йдеться, наприклад, про діючого губернатора Кметя, який тихо оре свою нивку, нікому не перебігаючи дороги; про нерозбірливого у зв’язках Леоніда Мельника, який тільки за останніх 8 років встиг «без мила» увійти в лави НРУ, НУ, СДПУ(о) (щоправда, неофіційно), і ПР; про Мирона Янківа, який зараз активно підключає всі можливі зв’язки, аби нагадали кому слід як він зі своїм прес-секретарем Батенком налагоджували Львівсько-Донецькі контакти ще в ті часи, коли такі дії, м’яко кажучи, далеко не схвалювалися патріотично налаштованими галичанами. Згадано мера Калуша І. Насалика – це реверанс у бік Димінського (чим чорт не жартує, раз в рік, кажуть, і палка стріляє).

фото: afera.ukrline.net

Ігор Сімгномів


  Проголосувало (9)   1 2 3 4 5
Також читайте:
 Коментарі (12)
Андрій, 12:08 14.03.2010
Ну, звичайно, сімгномів, про Сендегу також згадав, чи то зробив велику аналітику просто Так. Та такий той Ігор самий від першого до сьомого гнома.
Олег, Київ., 08:46 26.02.2010
при ому тут якийсь Ілик? Це обговорення статті чи просто кожен йолоп пише тут як на паркані що йому в голову взбреде?
Модератору треба стежити за обговоренням, бо іноді хочеш подивитися думки інших читачів, а замість цього доводиться продиратися через хащі безумств, хамства і якихось записок "для своїх".
Пам'ятайте, що ваш сайт читають не тільки у Львові і нам не цікаві ваші кухонні суперечки.
хрін, 18:16 25.02.2010
не знаю хто такий ілик і де читати .але ж то не е інтерв"ю мера.а слухати виступи мера не соромно.завжди чітко грамотно і по справі.
Орест, 17:26 24.02.2010
Дякую Ігоре за цікаву й обєктивну статтю.
Окремі дописи під нею підтверджують тезу, що одна з причин відсутності якісної аналіики у ЗМІ та, що публіка просто не доганяє.
Ось чому аналітика пишеься на замовленя за спеціальні гроші. А жлоби читають е, що їм належить - про Чупакабру і НЛО.
Кожному - своє.
М.Яворський, 16:56 24.02.2010
До "І. Сімгномів, 08:47 23.02.2010" Ваша стаття є цікавішою за цей недолугий опус про "носія спеціальних знань" що стосуються суми кутів трикутника. Ви остаточно переконали читачів що не належите до згаданих вами "носіїв". Але дуже хочете. Це жалюгідно. В буквальному розумінні слова.
хріну, 09:09 23.02.2010
Сам Садовий себе ж обісрав найбільше. Почитайте інтерв"ю Ілика. Невдовзі в міста відберуть будівництво стадіону.
І. Сімгномів, 08:47 23.02.2010
До п. Яіворського
"Спеціальні знання" це не є якась таємніа інформація, а просто фахові знання, якими володіють спеціалісти на відміну від тих знань, якими диспонують дилетанти у певній галузв. априклад, дилетант знає, що сума кутів трикутника дорівнює 180 градсіів, але на відміну від математика, довести цього не може, він "просто знає". І якщо, припустімо, всі ЗМІ зранку до ночі, з посиланням на авторитетних людей переконуватимуть, що сума кутів трикутника є 181 градус, то дилетант може й повірить, а фахівець, носій спеціальних знань захоче справжніх доказів і тому навязати йому помилкове судження неможливо. В цьому різниця.
переглянути всі коментарі (12)

Залишити коментар

І'мя:
Коментар:
Введіть число зображене на малюнку:

Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

последние новости

Пряма мова

Остап Стахів: Холмщина, Підляшшя, Слобожанщина і Кубань, Придністров’я  — це є наші території, які повинні бути у складі  України...  
Остап Стахів - голова Львівської міської організації «Української партії»
Коментарів (48)

Чи знаєте Ви, що...


Спецпроекти

Серіал "МЕРІЯ"
Круглий стіл експертів і політиків
Зміни влади на Львівщині
Шенген
14-й Форум Видавців (2007)

Хто є хто на Львівщині



Loading...

Новини партій

У Львові люди стали жертвами будівельної афери
10.03.2010 14:25, Коментарів (1)
Орхуський інформаційний центр при Держуправлінні охорони природи на Львівщині відкрив власну електронну поштову скриньку
10.03.2010 11:54, Коментарів (0)
Заява ЛКО НРУ з приводу замаху на Конституцію України
09.03.2010 17:54, Коментарів (3)
Депутат Кожан поклав квіти до пам’ятника Шевченка
09.03.2010 10:51, Коментарів (0)
«Українська партія» вшанувала пам’ять Романа Шухевича
05.03.2010 16:52, Коментарів (5)
Володимир Гірняк: «Ми повинні з належною пошаною ставитися до своїх героїв»
05.03.2010 16:06, Коментарів (7)
Володимир Кожан: День жінки – свято для кожної людини 
05.03.2010 11:51, Коментарів (1)
Володимир Кожан завжди йде назустріч ветеранам
04.03.2010 16:30, Коментарів (4)
Синютка вирішить, чи притягати його до відповідальності
04.03.2010 12:51, Коментарів (1)
Звернення фракції БЮТ у Львівській обласній раді
03.03.2010 16:59, Коментарів (4)


Газета Ратуша Новости Дня 
Rambler's Top100
Контакти
Вголос інтернет-газета Copyright ©2009
Інформаційне агентство "Presstime.com.ua"
При повному або частковому відтворенні матеріалів активне посилання на Вголос обов'язкове.
Адмініcтрація сайту може не поділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали
Система Orphus