про політику та економіку
      
зробити стартовою
ГОЛОВНА  |  НОВИНИ |  НАГОЛОС |  СТАТТІ |  ОГЛЯД ПРЕСИ |  ЧАТ |  ІНФОРМАЦІЙНІ БАЗИ  |  КУЛЬТУРА  |  ТУРИЗМ  |  KAVA.LVIV.UA

НАГОЛОС

Володимир Квурт: Хтось повинен брати на себе відповідальність за рішення

Інтерв’ю з секретарем Львівської міської ради, керівником Львівської обласної організації ГП «Пора» Володимиром Квуртом

Про питання, які виносяться на наступну сесію міської ради

Як ви оцінюєте підготовку до цієї сесії як секретар міськради? Тим більше, що до кінця року залишилося не так вже й багато часу і питання, з одного боку, будуть підсумкові, а з іншого, закладаються основи на наступний рік.

Після останньої сесії дійсно була зроблена додаткова пауза на тиждень, щоб якісніше підготувати проектний план, бо є багато питань, які потрібно врегулювати. Йде підготовка до формування нового бюджету, а це означає, що ми повинні проаналізувати хід виконання соціально-економічного розвитку за 9 місяців цього року і вже запропонувати на розгляд міськради план соціально економічного розвитку Львова на наступний рік. Якраз наступне пленарне засідання передбачає його перше слухання для того, щоб ми могли на підставі цього документу готувати певні пропозиції і розглядати вже проект бюджету на наступний рік.

Є надія, що в цьому бюджеті будуть закладатися статті, які матимуть підтвердження кошторисною документацією. Це дозволить ефективніше контролювати роботу підрозділів міської ради.

Вже не вперше звучать закиди до міськради щодо неосвоєння державних коштів. Ми бачимо, що зараз активно ремонтуються вулиці, але це се ж таки, певно, не за державні кошти?

Чому? Багато проектів мали співфінансування і передбачали співфінансування за рахунок державних субвенцій. І це дійсно так. Але в цьому році, я думаю, варто ще раз переглянути питання, як ці кошти виділялися і яка була процедура. От так як ми заклали гроші на майданчики, чи управління їх вирішило закласти на другу половину року. І результат – їх роблять взимку. Аналогічне щось відбувається з державними субвенціями. Інформація про те, що Кабмін готовий виділяти кошти поступила аж наприкінці літа. А на використання цих коштів необхідно провести тендери. Тендер проводити без наявності коштів ми не маємо права. Значить, тільки появилися кошти – починається підготовка з проведення тендеру, яка передбачає реєстрацію фірм-учасників. Це фактично плюс три місяці. Тому ми маємо таку ситуацію. Тут, до речі треба віддати належне і Миколі Одусі, що він все-таки зумів частково розпочати деякі роботи, провівши тендери щодо робіт, фінансованих з міського бюджету, де була можливість просто почати роботи.

Питання щодо облігацій минулого разу не пройшло. Зараз воно знову виноситься. Чи є надія, що воно пройде на цій сесії?

Ситуація з облігаціями трошки складніша. Була поставлена вимога прозвітувати про використання коштів, які були залучені при випуску облігацій першої черги. Ця інформація надана. На сьогодні депутатський корпус готовий говорити про другу емісію. Але проблема в тому, що знову ж таки, вже кінець року. Якщо навіть сьогодні буде проголосована ухвала про емісію і випуск облігацій, то в кращому випадку гроші надійдуть в кінці грудня, тобто, говорити про 2007 рік вже пізно. Сьогодні треба прийняти рішення, які роботи були зав’язані саме на другий транш і спробувати їх перекинути, чи знайти інше джерело їхнього фінансування, щоб мати можливість за рахунок продажу майна чи землі забезпечити виконання цих робіт. Я вважаю, що ці кошти абсолютно не зайві, тим більше, в такій спосіб нам би вдалося залучити кошти за досить вигідною банківською ставкою.

Думаю, їх варто використати цільово – на будівництво нових доріг у Львові. Так було би правильніше і зрозуміліше для мешканців Львова, для чого ми отримуємо ці кошти. Цей рік вже показав, що Львів не може врегулювати проблеми руху транспорту. Вже підготована проектна документація по будівництву транспортних розв’язок, є кошторисна документація, і ми можемо сміливо включати ці роботи саме в цей транш, так щоб конкурси на них відбулися не влітку, а взимку і ранньою весною вже приступити до виконання тих робіт.

Іншу частину коштів (тому що сума буде менше 50 млн., які передбачено до залучення) – спрямувати на ремонт, щоб підтримати хоча б в якомусь належному стані ті дороги, які сьогодні є. Важливо, щоб вистачило здорового глузду для правильного підходити до ремонту цих доріг. Ми ж усі свідомі того, що ямковий ремонт неефективний. Нам необхідно розшитими коло учасників-фірм, які будуть приймати участь в тендерах. Дуже позитивно, що цього року долучилася словацька, німецька фірма. Є й українські фірми, які ефективно працюють. Я думаю, що усім їм можна дати можливість працювати. Питання, наскільки правильно ми сформуємо свої вимоги. Це має бути чітке усвідомлення вартості тих робіт, їх якості і гарантії на виконані роботи.

Ще одна проблема – обслуговування доріг. Мова йде про очищення водовідводів, про освітлення доріг, прибирання їх у зимовий час. І дуже важливо, щоб за ці речі відповідав конкретний департамент, відповідно, конкретна людина, з якої можна би було спитати. Ми не так далеко відійшли від тих історій, коли одна половина вулиці експлуатувалася одним районом, а друга – іншим. І ніхто не розумів, хто за що відповідає. Доцільно би було говорити про створення відділу чи управління доріг (це, до речі, ідея Петра Соболя), яке би займалося комплексно цим питанням, могло готувати певну стратегію і план обов’язкових до виконання робіт.

Питання про порядок залучення коштів інвесторів також є в порядку денному сесії вже не вперше.

Це надзвичайно важливий документ

Чому ж він не був прийнятий?

На минулій сесій основні дебати розгорнулися навколо відсоткової базової ставки, відносно якої нараховуються інвестиційний внесок. Зацікавлені бізнес-групи впливають на обидві сторони – і на чиновників, і на депутатський корпус. Сьогодні необхідно з олівцем в руках довести, що ці параметри є обґрунтованими., що дійсно стільки можна платити, і воно не буде, з однієї сторони, заважати бізнесу, а з другої – буде забезпечувати і певні надходження для міста, щоб підтримувати інфраструктуру в належному стані. І друге питання, яке ми обговорювали – це питання переводу і можливість зміни функціонального призначення ділянок. Тут дискусія теж затягнулася, але це абсолютно правильно. В місті повинні існувати правила, щоб і бізнес, і громадяни чітко усвідомлювали, що є взаємовідносини, які прописані і вони обов’язкові до виконання.

В проекті, які будуть винесені на цю сесію як ці питання будуть остаточно сформульовані?

На сьогодні дискусія ще не закінчена. Але є надія, що все-таки на пленарне засідання буде знайдено компроміс.

Ще одне питання – це проведення державного реєстру виборців.

Ця проблема недавно, під час позачергових виборів до парламенту, проявилася у повний ріст. Під час проведення виборів до ВР Указом Президента було призупинено створення єдиного реєстру виборців України. Сьогодні цю роботу треба розпочати, тим більше, що кошти на цю програму передбачені у державному бюджеті. Тому необхідно створити підрозділ у міській раді, який би зайнявся підготовкою реєстру виборців Львова.

Ви постійно повторюєте, що треба створити структури. Але ж штат чиновників міської адміністрації уже збільшився на 120 людей. Що це означає, він буде ще збільшуватися?

В даному випадку немає особливої потреби збільшувати штат. У нас затверджена штатна кількість працівників, прийнята сесією. Відповідно, в межах загальної чисельності відбувається переформатування. Якщо ми говорили про відділ автомобільних доріг, то я так розумію, що туди має увійти частина людей з управління інженерного господарства, можливо, з інших управлінь, буде просто переведена, щоб організувати роботу.

Про встановлення платні на торговий патент. Це означає, що буде збільшення цієї платні?

Мова йде про її впорядкування. Звичайно, що плата за торговий патент є фіксованою на певному відрізку часу і вона розраховується залежно від мінімальної зарплати, тому вона має бути приведена у відповідність з новими умовами, залежно від виду діяльності і знову ж таки, від місця проведення торгівлі.

Питання про затвердження права розміщення малих архітектурних форм…

Дискусія щодо МАФів тривала фактично з початку року і вже вийшла на певний документ, який має дати відповідь на питання, у який спосіб будуть розміщені МАФи у нашому місті, яким буде порядок і процедура їх встановлення. На сьогодні до проекту цього документа ніби немає особливих зауважень як з боку підприємців, так і з боку депутатського корпусу.

Що фракція ПОРА готує на цю сесію?

Якщо говорити про порядок денний, то певні пропозиції щодо облігацій опрацьовуються в комісії економічної політики, і Пора так само долучається в частині пропозицій і аналізу. Базовий документ по залученню коштів інвесторів був підготований депутатом Петром Соболем. Якщо говорити про правила поводження й утримання тварин, то цей документ також підготований представниками фракції. Ще одна ухвала, яка ще не винесена на сесію, але вже на виході і мала бути включена в цей порядок денний, стосувалася облаштування зупинок транспорту. Цей документ готували Іван Кардаш та Петро Соболь.


Про проблему вивезення сміття і рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища


Поясніть, що відбувається в питанні рекультивації Грибовицького сміттєзвалища? Так виглядає, що усі інвестори розбіглися?

Рішення, яке виносилося на розгляд міськради, а саме: тендерні умови, було недостатньо добре пропрацьовано. А саме – небезпека в тому, що фірма, яка вигравала тендер, здобувала монопольне становище і не було достатніх гарантій того, що ця фірма наведе порядок на цій території. Просто ми знайшли слабкі місця уже в процесі розгляду даного питання.

А хіба це не було зрозуміло від початку оголошення конкурсу? В умовах конкурсу було закладене монопольне становище фірми. І раптом ви побачили?

Навіть в хороших документах не завжди видно можливість виникнення такої ситуації. Тобто, готується документ з метою забезпечити насамперед облаштування Грибовицького сміттєзвалища, а вже по ходу туди потрапило питання збору та вивезення сміття. В місті є більше п’яти перевізників, які займаються вивезенням сміття. Нарікань є багато. Існують проблеми з оплатою містом послуг, з непрогнозованістю їхньої діяльності, позаяк угоди з ними укладаються кожен рік і це не дозволяє їм інвестувати серйозні кошти в технічне переобладнання, починаючи від контейнерів і закінчуючи автомобілями-сміттєвозами. І все-таки, на мій погляд, маючи стільки львівських фірм, абсолютно недоцільно знищувати конкурентне середовище. Це гарантія того, що у місті з вивозом сміття може бути наведено порядок. Необхідно просто погодити загальні правила, дати вимоги, які потрібні місту з точки зору технічного забезпечення і якості цієї послуги і взяти на себе зобов’язання стосовно оплати цієї послуги.

Сьогодні ставиться питання про розділ етапів збору та утилізації сміття. Окремо ще буде стояти питання екологічної безпеки на Грибовицькому сміттєзвалищі. Саме в такому контексті ці питання треба вирішити. І я не виключаю, що треба проводити окремі конкурси по кожному з цих етапів

Але час іде. Майже 2 роки вже втрачено. Скільки ще потрібно часу чекати?

Я вважаю все-таки позитивним моментом те, що робота в цьому напрямку триває

Мені здається, що все-таки хтось повинен брати на себе відповідальність за рішення, нехай навіть не ідеальне. Провал такого конкурсу може підірвати імідж міськради, яка потім може не знайти інвесторів на інші конкурси.

Я поділяю стурбованість і ще раз підкреслюю, що недостатньо підготовані документи чи тендерні умови унеможливлюють реалізацію вирішення проблеми і ставлять під сумнів імідж міськради і багато підприємців будуть відмовлятися співпрацювати з містом.

Про проблеми міського ЖКГ

Ми повинні розблокувати можливість наймати якісного менеджера і прив’язувати його заробітну плату до результатів його роботи. Сьогодні в місті є нестача якісних управлінців, які мають відповідну кадрові підготовку. Йти на 400 чи 500 доларів в міськраду, коли аналогічна посада в приватній фірмі «коштує» 2 тис. доларів і вище, змушує людину робити вибір не на користь чиновницького крісла. Тому, якщо ми все-таки хочемо, щоб чиновник не думав з ранку до вечора, як йому компенсувати недоотримані кошти – ми повинні запропонувати міському менеджменту адекватну заробітну плату.

Друга проблема, яка при цьому виникає – це система контролю. Та ж приватна фірма має можливість і моніторингу діяльності фірми, і існують процедури і правила проведення тендерів. Жодна з поважних фірм не позволить собі закуповувати будь-які послуги чи товари в першого зустрічного. Або це відомий бренд, за який вона бореться, або, маючи кошти, вона оголошує конкурс, формуючи конкретну пропозицію. Державні процедури, якими керується міська рада, є набагато складнішими. Тому з року в рік ми наступаємо на ті самі граблі, починаючи освоєння коштів у другому півріччі, чим, фактично, звужуємо об’єми робіт, оскільки з такий короткий термін багато чого не можна зреалізувати.

Якщо приватна компанія працює через менеджера, і міська рада наймає керівника –це той самий менеджмент, значить вона повинна створити умови подібні до тих, які формулюються в приватному бізнесі. В такому випадку можна говорити про конкурентність.

Ви хочете, щоб комунальний сектор став конкурентноспроможним?

Я вважаю це обов’язковим. Але кожне комунальне підприємство, яке в нас працює, несе також серйозне соціальне навантаження, відповідно, соціальну відповідальність, оскільки надає послуги мешканцям. Елемент цього контролю необхідно залишати і за радою, і за міськими чиновниками. Треба чітко прописати, де і в який спосіб це відбувається. Коли ми говоримо про роботу комунального підприємства, особливо тих, які залучені в галузях, де є бізнес, те ж сміття, постачання тепла чи води, це підприємство повинно бути таким, щоб, умовно кажучи, могло бути продане у будь-яку хвилину. До нього треба відноситися як до бізнесу. Так, ми можемо не піднімати тариф, але кому буде краще, коли ми заженемо підприємство до, так би мовити, «лежачого» стану?

Але як зробити комунальний сектор конкурентоспроможним та ще й соціально відповідальним?

За один день нічого не зміниться. Ми говоримо про реформу ЖКГ. Давайте подивимося на ті послуги, які ЖЕК надає сьогодні. Це утримання будинків, будинкових мереж, прибирання територій, фактично, контрольна функція за вивозом сміття. Тому що прибиральники на зарплаті ЖЕКу. Тобто, кількість послуг достатньо обмежена. Що є джерелом? Плата мешканців за утримання цієї квартири. Це ті гроші, які мали б іти на ремонт будинку. Існують проблеми. Квартири приватизовані – будинки в комунальній власності. Хто слідкує за сходовими клітками, за утриманням будинків? Чи може ЖЕК ходить міняти електролампочки? Ні. Переважно це роблять самі мешканці. Нам треба чітко усвідомити, які послуги потребують мешканці від ЖЕКу. Можливо, правильний вихід – це створення т. зв. будинкових комітетів, чи товариств власників, які самі утримають будинок і самі визначатимуть, які послуги їм потрібні від ЖЕКу?

Ми знову впираємося в те, що на законодавчому рівні ці процедури не прописані.

Все відразу не відбувається. Ми мали прикру ситуацію по тих же зарплатах. Як би ми не хотіли, ЖЕК двірнику не може платити високу зарплату, тому що вона затверджується. І це кошти, які ми формально не знаємо звідки взялися. Коли рішення приймають люди, вони чітко розуміють, що на таку заробітну плату не знайдеться двірник. Що робить ЖЕК? Він міг платити, наприклад, по 1000 грн, а міг платити по 200. І він бере 5 людей по 200 грн. Часто це бувають люди, які там не працюють і навіть взагалі відсутні у місті. Просто ту зарплату використовували якось інакше: відбувалася доплата двірнику, чи вона йшла в кишеню керівника. Чи була при цьому забезпечена належна якість послуги? Напевно, ні. Інакше би питання так гостро не стояло.

Чи можна зробити ЖЕК економічно самостійним? Я вважаю, що можна. Зрештою, приватний ЖЕК на Сихові підтверджує, що ЖЕК може бути навіть прибутковим з комерційної точки зору.

Але є також питання до самих мешканців. Ми самі смітимо в тих під’їздах, де ми живемо, самі нищимо свої ж ліфти. Тобто, якщо наше ставлення до нашого ж спільного майна не зміниться, то що б для нас хтось не робив – ми будемо далі жити в трущобах… Чомусь у квартирі ми ж собі не дозволяємо робити того, що часто діється у нас на сходових клітках. Потрібно, напевно, усвідомити, що не тільки квартира, але весь будинок також є наш. Тоді ми будемо спільно дбати про нього і робити зауваження своїй чи сусідській дитині, якщо вона робитиме щось не те. По-друге, ми повинні усвідомлювати, що таке квартплата, що туди входить. Кожна послуга повинна бути виведена окремим рядком, щоб ми могли проконтролювати чи вона виконується.

А чому ж міськрада цього не робить, не виводить окремим рядком? Натомість стоїть одна цифра і багато людей тому й не платять, бо не розуміють за що з них збирають гроші.

Не пояснюють тому, що це невигідно, позаяк багато хто прекрасно розуміє, що вони не зможуть пояснити мешканцям видаткову частину цих коштів. Коли ж у квитанції приходить просто «квартплата», то це розмиті кошти…

Кому невигідно? Міській владі? ЖЕКи ж є вашою структурою і ви можете їх зобов’язати...

Вони технічно не можуть цього прописати. Дехто через неосвіченість, а багато хто – через елементарне небажання і лінь. Багато чиновників живуть за принципом «нічого не робиш – не маєш помилок». А почати такі зміни – це означає прирікати на ті самі помилки, на критику і т.п. Але все одно, я вважаю, що це буде зроблено: люди чітко знатимуть за що платять. Вони повинні розуміти, що за суму, яку збирає будинок, треба найняти двірника. Питання постане в іншому – рентабельності, тому що місто так само повинно вирівнювати територію. Багатоповерховому будинку формально простіше найняти двірника, а в центральній частині є будинки у яких живуть 2-3 сім’ї. Є різні території, з різним технічним станом і це вимагає диференціації. Просто треба рухатися в цьому напрямку і не боятися.


Про транспортну проблему, маршрутки і паркінги

Якщо говорити про транспортну проблему, вона стикається і зі схемою організації руху транспорту, і з необхідністю розвантажити центральну частину міста, і з необхідністю забезпечити зупинки маршруток.

Але ж це називається «маршрутне таксі» і в свідомості залишилося, що вони можуть зупинятися на вимогу. Треба якось міняти, напевно, їх статус, для початку.

Недавній страйк маршруток шокував багатьох. Насамперед, пасажирів, які не могли зранку добратися на роботу. Шокував чиновників міськради, тому що про цю акцію не було жодного попередження. Асоціація просто вирішила організувати собі страйк.

Що цікаво, журналісти інформагентства Presstime.com.ua телефонували Роману Лободі, але він сказав, що нічого про страйк не знає.

Тим більше дивно. Я вважаю, що Львів повинен прийняти рішення по впорядкуванню пасажирських перевезень. Напевне, сьогодні вже пора відмовлятися від малих маршруток і переходити на автобуси середнього і великого класу. Якщо бізнес не зможе зробити якусь пропозицію в особі асоціації, необхідно звертатися до тих, хто це зможе зробити. В іншому випадку, напевно, це має почати робити міська рада. Тут влада повинна виявити свою волю. Дана ухвала, до речі, передбачає закладення подібних умов для перевезення. Вона передбачає в’язання протилежних кінців Львова експрес-маршрутами, які оминатимуть центральну частину міста і будуть розраховані на фіксовану кількість зупинок, для того, щоб, з одного боку, зробити максимально привабливим цей рух, а з іншого – скоротити навантаження на центральну частину міста.

У Львові пасажири абсолютно незахищені. Платять реально завищені тарифи на неякісні послуги. Я готова заплатити 1.50 грн, але я хочу отримати квиток.

На сьогодні все виглядає як анархія. Вам ніхто не може гарантувати, що водій за кермом тверезий… Взагалі дуже дивна ситуація. Піднімається питання вартості проїзду, а розрахунки говорять, що ті автобуси є досить рентабельними і багато інвесторів, купуючи автобуси, здають їх в оренду чи транспортному підприємству, чи власнику маршруту і фактично, тоді дробиться на багато частин. Має бути система контролю за якістю і вартістю послуги. Про це йде мова. Давайте не брехати один одному у частині тарифів. Нам необхідно чітко усвідомлювати що скільки коштує. Тільки вивівши це в реальну площину ми можемо встановити цивілізовані стосунки иіж усіма сторонами цього процесу.

В конфлікті з перевізниками, як вимагають підвищення ціни, хто може проконтролювати, наскільки це рентабельно?

Існують чіткі розрахунки експлуатаційних витрат, які йдуть на кожен автобус: вартість його поточного обслуговування, пальне і навантаження. Основним аргументом вони сьогодні називають ціну пального, хоча, напевно зросла вартість й інших послуг. Треба підрахувати і скільки пасажирів перевозить один маршрут. Є маршрути нерентабельні. Скажімо, піднімалося питання доїзду до Охматдиту. Формально туди доїжджає менше людей. Це означає, що за цю дистанцію місто повинно доплачувати цьому маршруту за забезпечення доїзду, бо ми повинні враховувати інтереси навіть малої кількості мешканців. Необхідно впорядкувати організацію маршрутів і розмежувати її з областю. Ми знаємо, що обласні маршрути часто проїжджають через центр міста. Значить, нам необхідні термінали, куди міжміський транспорт довозить людей і звідтам вони мають можливість якісно проїхати в ту точку, яка їм потрібна.

Системи паркування зі стовпчиками і кількома особами, які гроші збирають, також виглядають якось, м’яко кажучи, дивно …

Це також проблема. Основна причина в якійсь частині криється у відсутності місць паркування в центральній частині міста. Я вважаю, що нам треба будувати багатоповерхові підземні чи наземні паркінги. Слід усвідомити, що їх необхідно будувати. Але є приписи з обласної архітектури про те, що підземні паркінги заборонено будувати. Цивілізований світ це робить, а в нас чомусь заборонено. Чим вони керуються?.. Можливо, невідповідність норм законодавства.

Сьогодні будівельні технології дозволяють робити практично будь-що. Питання в іншому. Якщо мова йде про інвестиції, наскільки економічно виправдано це робити. У Львові може стояти проблема збереження історичного середовища. Тобто, коли ми знаємо, що на місці будівництва паркінгу є будівлі, які варто зберегти, які не можна руйнувати, то ми це мусимо зберегти. Але ж також не потрібно доводити усе до абсурду. Сьогодні ми захоплюємося архітектурою австрійської доби, але уявімо, як вона постала. Були просто знесені цілі квартали і будували нові будинки. Готові ми нині на такий крок?

Якщо мова йтиме про знесення трущоб, то, напевне, готові.

Нам необхідні механізми і усвідомлення, що потрібно дотримуватися інтересів громади.

Але у нас не є так, що щось одне зносять, а інше будують. У нас просто йде ущільнення. До того ж, є райони, де будувати просто неможливо. Наприклад, метро у Львові нереально будувати.

Будувати можна все. Якщо це економічно виправдано, то будувати можна все. Це просто питання коштів, часу і технологій. Згадайте ‘90-ті роки, коли комп’ютери коштували шалені гроші, а за вартість комп’ютера можна було утримувати 10 бухгалтерів. Тому питання автоматизації виробництва, запровадження нових технологій бухобліку у ‘90-ті було проблемним. А сьогодні, коли зарплата 1 бухгалтера є вищою, ніж вартість комп’ютера, відразу зникло питання комп’ютеризації виробництва. Усі усвідомили, що це можна і треба запроваджувати. Появилася економічна база, змінилася технологія. Це ж може стосуватися і метрополітену у Львові: те, про що ми сьогодні ще не наважуємося навіть думати, вже завтра може стати цілком актуальним.

Вголос, 13.11.2007 10:17:11

Українська банерна мережа

ЦІКАВИНКИ:

ВАШІ ВІДЗИВИ


О!, 2007-11-13 16:23:45
ПОРА=ПОПА=ДУПА
ЛМ, 2007-11-13 13:33:10
СДПУ(о) - ПОРА
Залишити відгук
Автор
E-mail
Повідомлення

НОВИНА ГОДИНИ

  Дві третини львів’ян вважають недостатньою підготовку до «Євро-2012» - соцопитування »»  

Чи знаєте Ви, що...

… Секретаріат президента присвоїв звання Героя України князям Олегові та Святославу за прибивання щитів на ворота та істотний внесок у розгром нерозумних хозарів; »»

ЛЬВІВСЬКІ НОВИНИ

  Виконавча служба наклала арешт на майно "СЦ - Сервіс - Центр Стрий"  »»  
  Олійник перебуватиме на лікарняному до 3 грудня  »»  
  У Львові День студента відзначатимуть 2 тижні  »»  
  Керівник департаменту Євро-2012 у Львові незадоволений темпами підготовки до Чемпіонату  »»  
  Засновник кафе „Цісарська кава” Нікітчин судитиметься з Львівською міськрадою за своє право на оренду землі  »»  

НОВИНИ УКРАЇНИ

  На рахунку Чорного моря 15 кораблів »»  
  Ющенко впевнений, що Киргизія пустила Україну в СОТ »»  
  Ющенко хоче їздити в Ізраїль без візи »»  
  "Регіони" не обговорюють, як з Януковича зробити Мороза »»  
  Пакистан відповів на ядерні побоювання »»  

РЕЙТИНГ СТАТТЕЙ

  День народження Мирослава Сеника »»  
  Дубовий гай навколо Бандери »»  
  Жовтнева революція на Стрийській і не тільки »»  
  Богуцька розковбасила Будинок Вчених »»  
  Фанатська кров арсеналівських плейбоїв »»  

ІНФОБАЗИ

  Персоналії»»  
  Групи підприємств»»  
  Підприємства»»  

СПЕЦПРОЕКТИ

  14-й Форум Видавців (2007)»»  
  Вибори 2007 на Львівщині»»  
  Євро-2012 у Львові»»  
  Все про львівських VIPів»»  

ВАШІ ВІДЗИВИ

Та не Цісарська кава - то цісарська горілка, коньяк, пиво. Гнати треба такі розплідники пияцтва з мі »»
Фотошоп це, та й усе. Шо ще тут думати! А на рахунок другої фотки-то це або не вона, або бікіні, або »»
Ковальчук, сознавайся, скільки бабла за гониво хапнув?! »»
ПОРА=ПОПА=ДУПА »»
Масон політичний, проститутка. »»
                Новости Дня деревообробний портал
        Написати листа:       Дизайн: А. Черкашин
Rambler's Top100
© VGOLOS.COM.UA. Використання матеріалів з обов'язковим посиланням.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Редакція також не несе відповідальності за істинність інформації, наведеної в нередакційних матеріалах.

Передрук, копіювання, а також відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "PRESSTIME.COM.UA",
ЗАБОРОНЕНО В БУДЬ-ЯКОМУ ВИГЛЯДІ, лише з .