Головна | Стартова | Контакти | RSS
  Економіка
  Інфраструктура
  Нерухомість
  Торгівля
  Зв’язок
  Транспорт
  Туризм і рекреація
  Сільське господарство
  Паливо та енергетика
  Промисловість
  Фінанси
  Ринки і компанії
  Події


Курси валют НБУ 15.03.2010
USD 797.8 0.0000
EUR 1098.17 0.0000
RUB 2.7146 0.0000
PLN 281.294 0.0000
GBP 1209.04 0.0000




Мета новости...


Статті економіки

Регуляторна політика

ПАТова ситуація 

04.03.2010 16:39
ПАТова ситуація 

Учора, 3 березня, Союз промисловців та підприємців Львівщини (ОПОЛ) провів круглий стіл на тему «Новий Закон України «Про акціонерні товариства»: його плюси, мінуси та небезпеки».

Перед початком круглого столу журналістам роздали прес-реліз, в якому загальними фразами було сказано, що новий закон «суттєво змінює «правила гри» на акціонерному полі і стане своєрідною конституцією корпоративного управління», що учасники круглого столу в цілому позитивно оцінили законодавчі зміни, хоч він і не є досконалим.

Проте на ділі учасники заходу – а це були переважно керівники місцевих компаній – щосили шмагали новий закон за недолугість, згадуючи незлим тихим його авторів.

Спочатку слово взяв генеральний директор фінансово-лізингової компанії «Електрон-Лізинг» Володимир Лесик. Він нагадав присутнім, що нову редакцію Закону «Про акціонерні товариства» Верховна Рада прийняла у вересні 2008 року, 29 квітня 2009 року він вступив в дію, проте акціонерні товариства ще мають час до 29 квітня 2011 року, аби привести свою діяльність у відповідність до нових норм законодавства.

Лікбез плавно перейшов у критику документа. За словами Лесика, той не те що далекий від досконалості, а просто-на-просто унеможливлює нормальну роботу акціонерних товариств. Особливо складно компаніям зараз, у перехідний період, коли вони змушені лавірувати поміж двома законами, старим і новим, які практично суперечать один одному.

- Жодною нормою старого закону не можна скористатися, бо вони суперечать нормам нового закону. За новим законом акціонерні товариства не можуть вирішити питання, які досі вони могли вирішувати, - обурювався гендиректор «Електрон-Лізингу». Відтак він став методично, стаття за статтею, перелічувати недоліки нового закону. Згадав, наприклад, про «кумулятивне голосування» - термін, який з’явився в оновленому законі.

- Ми довго не могли розібратись, що це таке, - зізнався пан Лесик. Коли ж все-таки розібрались, сказав, то зрозуміли, що процедура, яка стоїть за цим терміном, надто ускладнена: - Ми так зрозуміли, що кумулятивне голосування вводиться з метою захисту прав міноритарних акціонерів. Але є більш прості способи для цього – квоти, наприклад, чи інші норми.

Не до вподоби компаніям, що, за новим законодавством, їм потрібно буде публікувати інформацію про членів сімей, які спільно проводять господарську діяльність.

- На практиці встановити, хто з ким проводить діяльність, практично нереально! – наголосив Володимир Лесик.

Перепало нормі, за якою акціонерні товариства тепер змушені будуть цінними листами повідомляти всіх своїх акціонерів про проведення зборів акціонерів, а після зборів – про їхні підсумки.

Окремо експерт зупинився на новації закону, яка стосується поділу акціонерних товариств на два типи – приватні та публічні. По-перше, за його словами, недосконалим є сам критерій поділу: за ним АТ, які мають до 100 акціонерів, належать до типу приватних акціонерних товариств (ПрАТ), а ті, що більше 100, - до публічних акціонерних товариств (ПАТ).

- Ми вважаємо, що це обмеження. Чому 100? Чому не 50, не 200, не 1000 і так далі? Ми вважаємо, що таке право, визначати тип товариства, повинне належати акціонерам товариства на власних зборах.

У пункті 2 статті 20 Закону «Про акціонерні товариства» сказано, що всі акції АТ є іменними і існують виключно в бездокументарній формі. За словами Володимира Лесика, ця норма стане обов’язковою для всіх компаній вже 29 жовтня ц.р.

- Практично це є нездійсненна норма. Всі акціонерні товариства вже 30 жовтня стануть поза законом. Це (перевести всі акції у бездокументарну форму. – Вголос) – нереально зробити, - підкреслив він.

Загалом експерт навів близько двох десятків зауважень до нового закону.

Коли він закінчив, учасники круглого столу стали просити начальника Львівського теруправління Держкомісії з цінних паперів на фондового ринку (ДКЦПФР) Діану Савицьку сказати своє слово.

- Висловіть свої думки, які в законі є вузькі місця, - вигукнув з місця один з керівників компаній.

- Як я скажу, які є вузькі місця, то ми на цьому і закінчимо, - різко відрубала Савицька.

Голова правління ОПОЛ Юрій Бубес зазначив, що все хороше, що є у законі, - це пропозиції робочої групи львівського концерну «Електрон». Але хорошого мало.

- Закон не буде працювати. Є багато навіть логічних помилок, - заявив ректор Львівської державної фінансової академії Петро Буряк.

- Ми будемо просити відкласти його (закону. – Вголос) впровадження хоча б на якийсь термін, - додав голова ВАТ «Гірхімпром» Іван Зозуля.

Відтак хтось з присутніх кинув репліку, що лише розсилка повідомлень по зборах акціонерів влетить компаніям у копієчку. Хтось тут же порахував, що відправка повідомлення цінним листом коштує 14 гривень, а у компаній подекуди кількість акціонерів сягає кількох тисяч.

- Закон може й треба було приймати, але 8-10 років тому. Він орієнтований на міноритарних акціонерів, а на сьогоднішній день акціонерні товариства вже переважно пройшли етап консолідації акцій, - зауважив заступник голови правління Львівського хімзаводу Костянтин Воронкін.

Директор «Росан-Довіра-Реєстратор» Богдан Гораль, у свою чергу, звернув увагу колег, що вимога до акціонерних товариств переоформитись на ПАТ чи ПрАТ потягне за собою необхідність переоформлювати всі майнові і немайнові права компаній. А це – хороший шмат роботи. Розкритикував він і статтю 35, де, зокрема, сказано, що загальні збори акціонерів мають проводитися в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства:

- Добре, коли товариство розташоване у Львові. А що робити тим, які працюють в районах. Наприклад, в нас на Львівщині є така птахофабрика, яка збори своїх акціонерів проводить у клубі у 300 метрах від фабрики, але це вже інший населений пункт. А в населеному пункті, де вона зареєстрована, підходящого приміщення немає. І що їм робити? Добиватися розширення меж населеного пункту?

- А стадіон у Львові для чого будуть?! – поглузував хтось з керівників компаній.

- Так то ж у Львові, а в районах таких стадіонів немає, - якось надто серйозно відреагував на жарт пан Гораль.

- Я вважаю, що такий закон можна було приймати, - раптом сказала голова правління швейної фабрики «Галант» Ганна Приймак. – Але для банків, великих підприємств – не для швейних.

Решта керівників зашуміли. І пані Приймак, щоб її, бува, не визнали штрейкбрехером, закінчила свій виступ на тому, що закон, на її думку, «недогулий», його треба вивчити, доробити, а компаніям дати ще 3 роки на адаптацію.

- Так, треба перенести термін виконання закону, - підхопив її заступник голови Федерації роботодавців України Іван Ривак.

Керівники компаній ще трохи повипускали пару, після чого знову згадали про начальника теруправління ДКЦПРФ. Пані Савицька на цей раз була більш говірка, вона розповіла, що прийняття закону було несподіванкою для ДКЦПФР:

- Цей закон по різному комусь потрібний, тому, в принципі, сам по собі він є позитивним моментом. Тільки форма, в якому він прийнятий, і норми, які в ньому є, однозначно б’ють по середньому шару акціонерних товариств, який є. Так як у нас в державі зникає середній клас, так само і в бізнесі йде вимивання середнього класу.

Сподіватися, що закон відмінять – це абсурд. Ви можете на це навіть не розраховувати. Але можна внести в нього зміни, підшліфувати його до того стану, щоб він був адаптований і не знищив цей середній клас акціонерних товариств. Хоча, з другого боку, ми свідомі того, що в житті працюють абсолютно однакові закони. Є закон Дарвіна, який чітко працює. Я не знаю, це умисл чи це не умисл (бо, знаєте, як кажуть, якщо зірки запалюють, то це комусь потрібно), але може бути ситуація, що все це зараз зроблено для того, щоб «вбити» той клас акціонерів, які були створені в процесі приватизації (очевидно, тут Д.Савицька мала на увазі ваучерну приватизацію середини 90-х рр. - Вголос), і переформатувати акціонерні товариства, які були створені в професі приватизації. Бо вони – і акціонери, і АТ – були створені неприроднім для ринку цінних паперів способом. Те, що ми з вами стали заручниками цієї ситуації, - це також аксіома. Тобто йде якесь переформатування. Можливо, воно дійде до якоїсь точки і зупиниться. Можливо, йому дадуть пройти до кінця, а потім, після переформатування, піде полегшення норм закону. Ми тільки можемо з вами гадати.

Уважно все це вислухавши, підприємці зійшлись на тому, що викладуть всі свої зауваження, які прозвучали під час круглого столу, на папір і передадуть у Київ. Може, якраз там їх почують. 

Голова правління швейного підприємства «Галант» Ганна Приймак, якій належать 75% акцій її фабрики, сиділа і в задумі вимовила:

- Викупіть мене. Хоч хтось. Я з радістю продам акції.

- Скільки? – запитав хтось.

Пані Приймак розгубилась:

- Та ні, це я так, не для преси.

Василь Хомин, «Вголос»


  Проголосувало (24)   1 2 3 4 5
 Коментарі (0)

Залишити коментар

І'мя:
Коментар:
Введіть число зображене на малюнку:

Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

последние новости

Новини


Loading...

Новини компаній

CANON презентував новинки
11.03.2010 18:28, Коментарів (0)

Підприємства

Групи підприємств



Новости Дня 
Rambler's Top100
Контакти
Вголос інтернет-газета Copyright ©2009
Інформаційне агентство "Presstime.com.ua"
При повному або частковому відтворенні матеріалів активне посилання на Вголос обов'язкове.
Адмініcтрація сайту може не поділяти думку автора і не несе відповідальності за авторські матеріали
Система Orphus