Львів Луцьк Рівне Чернівці Тернопіль Івано-Франківськ   
 Бойко змінить наглядову раду «Нафтогазу»          Українці навіть за винагороду не сприяють міліції          Енергетика Криму потребує більше мільярда доларів інвестицій          Забудовникам доведеться віддавати квартири          Медведчук вважає Франка своїм головним попередником         
Новини Наголос Статті Інтерв'ю Хреніка Огляд преси      Чат      Контакти

СТАТТІ

ПЕК - паливно-енергетичний курорт

«Принцип Івченка» — поєднати роботу в «Нафтогазі» з масажними процедурами в «Мерседесі» — лише жалюгідна пародія на фірмовий «донецький» стиль керування паливно-енергетичним комплексом України.


Нові «перші особи» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» цілком адекватно притримуються заповітів свого старшого колеги в справі забезпечення країни енергоресурсами Сергія Тулуба. Сергій Борисович уже неодноразово на різних постах намагався здійснити велику мрію еліти Донбасу, мрію, оспівану в неофіційному шахтарському гімні — «тепло добути й людям подарувати». Адже це саме «подарувати» якось не дуже добре виходить в «донецьких»: «добути» виходить, а от «подарувати» — от із цим завжди якісь проблеми, просто лихо! І навіть «забрати» чомусь легше, ніж «подарувати»...

Варіант— 2004

Масовані кадрові «зачистки», влаштовані «регіоналами» в останні дні, здатні спантеличити хіба що пана Кінаха, який сьогодні зробив велике «відкриття»: виявляється, виконавча влада в країні зовсім не коаліційна, а саме «партійно-регіональна». А хіба було колись інакше? Завжди включення представників цього організованого партійного угруповання у владу було масованим і невмотивованим — з погляду здорового глузду. Досить згадати здивування, що охопило владні коридори Донбасу, коли там у 1996 році з'явився як перший зам губернатора Віктор Янукович.

Той же пан Тулуб, побувши на різних важливих посадах, був призначений в колишньому уряді Януковича на пост міністра палива й енергетики 13 квітня 2004 року, без яких-небудь видимих світові об'єктивних причин. Президент Кучма навіть пустився пояснювати, чому він поміняв «кримського» Сергія Єрмілова на «донецького» Сергія Тулуба. Виявляється, заявив тодішній глава держави, Єрмілов проводив «неадекватну політику» на ринку вугілля. Однак, трохи пізніше саме «адекватно» укріплене кадрами Мінпаливенерго оголосило результати своєї діяльності за 5 місяців 2004 року. І виявилося, що не так вже усе погано було з вугіллям в часи Єрмилова, а от при його спадкоємці справа чомусь не заладилася. Відомча статистика констатувала: «Протягом січня-травня 2004 року вуглевидобувні підприємства України добули 34276,0 тис. тонн вугілля, що на 1522,3 млн. тонн (або на 4,6%) більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року... Разом з тим, у травні в порівнянні із квітнем поточного року обсяги видобутку вугілля зменшилися майже на 5%...»

Зрозуміло, «донецьке» походження пана Тулуба в переддень президентських виборів виявилося більше вагомим фактором, ніж якесь «падіння обсягів». Але не про те мова. А чим же займався новий глава Мінпаливенерго в перші тижні свого правління, коли, по ідеї, потрібно було терміново затикати діри, що нібито залишилися від колишнього господаря відомства, та й власних огріхів постаратися не допускати — хоча для того, щоб це не виглядало вже занадто контрастно? Мало того: адже Сергій Борисович, зваливши на свої плечі нову ношу у вигляді «стратегічного» міністерства, змушений був сполучати це заняття з іншою важливою посадою. Оскільки він був міністром-сумісником, залишаючись президентом Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом»!

Отож, виявляється, головною турботою нового керівника двох солідних державних структур у ті «дні роботи жаркі, на бої схожі» стало... термінове наведення порядку на курортах! І вже 29 квітня чи з'явився не єдиний (зрозуміло, після указу Кучми об призначення нового голови Мінпаливенерго) офіційний документ, що свідчить про результати кипучої діяльність нової «команди». Приводимо текст цього скромного урядового розпорядження повністю:

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

від 29 квітня 2004 р. N 262-р

Київ

Про закріплення пакета акцій ВАТ «Атомпрофоздоровниця», який належить державі, за державним підприємством НАЕК «Енергоатом» на праві господарського відання

1. Передати державному підприємству НАЕК «Енергоатом» пакет акцій ВАТ «Атомпрофоздоровниця» у розмірі 30 відсотків статутного фонду, який належить державі, закріпивши його на праві господарського відання.

Установити, що зазначень пакет акцій не може відчужуватися, використовуватися для формування статутних фондів інших підприємств або бути предметом застави.

2. Мінпаливенерго внести до Статуту державного підприємства НАЕК «Енергоатом» зміни, що випливають з цього розпорядження.

Прем'єр-міністр України

В.ЯНУКОВИЧ

Що ж цей за об'єкт такий, котрий пан Янукович доручив панові Тулубу (міністрові) «добути» з надр державного майна й «подарувати» пану Тулубу (президентові НАЕК)? Напевно, зовсім «загинається», ледве дихає, перебуваючи у власності держави, у якій завжди повно турбот і ні до чого руки не доходять?

Отож «Обком» тоді ж, навесні 2004 року, зв'язався з керівництвом ВАТ ««Атомпрофоздоровниця» і з'ясував для себе дивні речі. Виявляється, профспілкова здравниця включає в себе два санаторії - «Гірський» (Ялта) і «Прикарпаття» (Львівська область). Санаторії, що мають славну історію (тут колись оздоровлювали радянських космонавтів, що повернулися «з орбіти») зуміли гідно пережити темні 90-ти роки й у новому сторіччі почували себе цілком нормально: розширювали діапазон надаваних послуг, ремонтувалися й облаштовувалися, на відсутність клієнтів (насамперед — працівників «атомної» галузі) не скаржилися, в цілому нормально заробляли, у борги не залазили, приміщення не розбазарювали. Тоді в чому ж глибинний зміст передачі 30-процентного держпакета акцій у руки чиновників, тим більше що 70% все рівно залишаються в «межах» відомства, тільки контролюються безпосередньо профспілками? — намагалися довідатися ми. На жаль, ніхто так і не зрозумів і відповідно, не зміг пояснити, у чому зміст такої швидкої комбінації, тим більше — у такий відповідальний для нового керівника Мінпаливенерго період.

Отут, мабуть, існує лише одна версія відносно «гідної» відповіді: просто справи в обох господарствах, доручених панові Тулубу, ішли настільки добре, що Сергію Борисовичу просто зайнятися спочатку не було чим, от він і «відволікався» на оптимізацію схеми керування санаторіями.

Варіант— 2006

На жаль, про те, що після пана Івченка «Нафтогаз України» перебуває у відносно блискучому стані, ні в кого язик не повернеться сказати: « Леша-Мерседес» може хіба що заявити, що за час його керівництва число відомчих автомобілів з масажними кріслами зросло на порядок — з повного нуля до одиниці. Та й у всьому паливно-енергетичному комплексі країни досить далеко до гармонії. Тому от і кинули на «відповідальну ділянку» випробувану команду донецьких «професіоналів»: Клюєв, Бойко, Шеберстов, той же Тулуб і т.п.

І «Нафтогаз» доручили перевіреному роками роботи в Донбасі фахівцеві — г-ну Шелудченко. А в зами йому направили двох молодих і маловідомих у «галузі» товаришів — Володимира Якубенко й Вадима Українського.

Про те, як ця парочка потрапила в нафтову компанію, ходять легенди. У недобрій пам'яті першій половині 90-х років ці два молодих підприємці взяли на себе почесну місію забезпечити роботою нафтовиків Прикарпаття. Місія зводилася до того, що, маючи деякі зв'язки в цій сфері, Якубенко й Український домовлялися з нафтовими баронами російського Сибіру й української Полтавщини про поставку в ті краї «м'яса», тобто, нафтодобувачів з Івано-Франківської й Львівської областей, які в ті славні часи сиділи без роботи. Зібрати бурлак-роботяг було, зрозуміло, неважко, і за таку послугу майбутні перші особи «Нафтогазу України» одержували від роботяг комісійні. Говорять, що комісійні були настільки високі, що перший час нафтовики працювали на своїх благодійників-звідників. Пізніше (за Бойка) пан Український працював начальником інформаційно-аналітичного напрямку НАК «Нафтогаз України». Але Володимир Якубенко теж до Донбасу відношення має майже пряме — він хоч і народився у Києві, але за освітою — магістр економіки Донецької державної академії управління. Це навчальний заклад, який виник на порожнім місці, відразу став улюбленим вузом багатьох «донецьких»: і син екс-губернатора Донбасу В.П. Щербаня Артем (глава фірми «Гефест» і нині вже нардеп) там «освітчувався» і навіть Борис Вікторович Колєсников на 35-м року життя відхопив там своє першу й поки єдину вищу й саму повну освіту. Отож, корисний заклад.

Практично одночасно зі звісткою про призначення панів Якубенко й Українського на посади правої й лівої руки пана Шелудченко в ЗМІ потрапила інформація про те, що структури, близькі до одіозної компанії «Росукрэнерго», почали скупку українських облгазов через дружнього брокера — «Райффайзен Інвестментс», яка вже приступила до переговорів із двома великими власниками облгазов про можливий продаж. Переговори ведуться з компаніями «Контініум» Ігоря Єремєєва (контролює «Львівгаз», «Волиньгаз», «Рівнегаз» і «Черновцигаз») і «Газтек» (контролює «Житомиргаз», «Ніколаєвгаз», «Хмельницькгаз» і «Тисменницягаз»). І сам Юрій Анатолійович Бойко оперативно благословив можливі покупки, заявивши, що скупка облгазов — це цілком європейський шлях. Правда, у самої «Райффайзен Інвестмент» інформацію про можливі угоди, як і зміст переговорів, коментувати відмовилися.

Загалом, схема вимальовується проста, але струнка. Не зовсім прозора, але ефективна. Норовливий Захід України випробує на собі задекларований, але не здійснений минулої зими «Газпромом» принцип: «Хто не з нами — той проти нас! Відключити «бандерам» газ!».
І все! І можна відпочивати! Отоді й знадобляться курорти, але й не тільки тулубівські, «атомні», але чим побільше – тим краще. Як ми вже недавно повідомляли, у Києві існує структура під назвою «Поліінвестгруп». І належать їй 99% акцій ЗАТ «Трускавецькурорт» (вісім санаторіїв «Трускавецькурорта», який входив у структуру власності Федерації профспілок України). Входити-то входив, але навесні цього року діяльністю «Поліінвестгруп» та інших подібних їй фірм, які скуповували об'єкти на курортах Прикарпаття й Криму, зацікавилася СБУ. А голова Конфедерації незалежних профспілок Михайло Волинець навіть заявив: «Ми підозрюємо, що пропало майна на $3,5 млрд.».

Не знаємо, що і як там у Криму, а із Трускавцем ситуація цілком «прозора». Керує «Поліінвестгруп» Павло Якубенко (у часи Щербицького цей шановний громадянин працював у Київському обкомі компартії) — батько того самого Володимира Якубенко, якого зараз завзято намагаються затвердити на посаді першого заступника голови «Нафтогазу України» В.Шелудченко. Серед співвласників зазначеної фірми значиться й Вадим Український.

Надамо заключне слово тому ж Михайлові Волинцю, який так прокоментував нехитру систему покупки «нафтогазовиками» усього й вся в Трускавці: «Спочатку «Поліінвестгруп» купила 49,8% акцій «Трускавецькурорта». Потім, після емісії акцій, у результаті якої його статутний фонд збільшився у два рази, сконцентрувала у своїй власності всі ЗАТ. «Трускавецькурорт» купили легально — за 174 млн. грн. Але це смішна сума: куплено практично 75% усього Трускавця. І ніяких конкурсів, ніяких тендерів».

От і засяяла новим змістом звична абревіатура ПЕК — «паливно-енергетичний курорт».

Все-таки це було дурістю з боку пана Івченка масажер у себе в «мерсі» тримати. Серйозні люди масаж приймають у більше комфортних умовах.



Іван Самсонов, Обком, 18.08.2006 18:19:46

Cтатті по темі:

Кадровий простір донецького рейха

„Кенді груп інтернешнл ЛТД” вкладе у проект „БродАгроОйл” 7 млрд. євро?


ВАШІ ВІДЗИВИ


Залишити відзив
Автор
E-mail
Повідомлення

НОВИНА ГОДИНИ

  Ющенко cьогодні прибуде до Львова »»  

НОВИНИ

  Бойко змінить наглядову раду «Нафтогазу» »»  
  Українці навіть за винагороду не сприяють міліції »»  
  Енергетика Криму потребує більше мільярда доларів інвестицій »»  
  Забудовникам доведеться віддавати квартири »»  
  Медведчук вважає Франка своїм головним попередником »»  
  Українці не "стукають" в міліцію навіть за гроші »»  
  На Кременчуцькому сталеливарному заводі змінилося керівництв »»  
  На Кременчуцькому сталеливарному заводі змінилося керівництво »»  
  150-річчя Івана Франка: Ющенко прибув до Львова »»  
  Адвокати Лазаренка обіцяють звільнити його у вересні »»  

РЕЙТИНГ СТАТТЕЙ

  Рада грає мера. 100 дням Андрія Івановича Садового на посаді міського голови Львова присвячується »»  
  Афродизіяки для Садового + фото »»  
  В ГІВНІ »»  
  Новини з Яремче. Ющенко продає дачу, бо в ній завівся Нечистий »»  
  Спам від Львівської міської ради, або у всьому бажано знайти міру »»  

ВАШІ ВІДЗИВИ

"Так само всі добре знають, хто робить сайт "Вголос" - пише пані Марушкіна. А хто ж його робить? Чек »»
Пора тепер може гордитися, що голоси, які вона відтяпала від Нашої України, не пропали, а приїхали в »»
ганьба профанам, ганьба садіку »»
Окрім публічної критики мають ще бути реальні прозиції. Критикувати не мішки носити. Чи не так? »»
дивно, але чому ті, хто захищає здоровий глузд (невже у мера чи будь-кого іншого немає здорового глу »»

Новини Наголос Статті Інтерв'ю Хреніка Огляд преси      Чат      Контакти
Львів Луцьк Рівне Чернівці Тернопіль Івано-Франківськ   
Rambler's Top100
© VGOLOS.COM.UA. Використання матеріалів з обов'язковим посиланням.
Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Редакція також не несе відповідальності за істинність інформації, наведеної в нередакційних матеріалах.

Передрук, копіювання, а також відтворення інформації, яка містить посилання на агентство "ПРЕС-ТАЙМ",
ЗАБОРОНЕНО В БУДЬ-ЯКОМУ ВИГЛЯДІ, лише з .
RSS/RDF: новини – http://vgolos.com.ua/export/news/     статті – http://vgolos.com.ua/export/articles/         Написати листа: