Поновлення: 03.07.2004 - 15:23
ГОЛОВНА АРХІВ КОНТАКТИ ГОСТЬОВА ПРО НАС
 

ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

НОВИНИ

АНАЛІТИКА

ІНТЕРВ`Ю

ОГЛЯД ПРЕСИ

НАШІ В ДІАСПОРІ

ЦИТАTИ

ЧУТКИ

ПОЛІТИЧНА ХРЕНІКА

ТЕМА ДНЯ

ПЕРСОНАЛІЇ

РАЙОНИ ЛЬВІВЩИНИ

ВАШІ ВІДЗИВИ

Подякуйте Стецьківу та Гудимі за такого мера.

Кірпу!!!

Про нового тренера "Карпат"....

Буняк, здається вже продав ринкові "Південний"...

Де ж дисципліна?

реклама


Найкращі фотографії



Всі новини України в одній стрічці

Поступ

КУПОЛ

Піар

Стартова сторінка львів'ян

 

    ІНТЕРВ`Ю


Ігор Шурма: Ніхто не ставить під сумнів те, що посаду голови Львівської облради повинен обійняти представник блоку „Наша Україна”
Інтерв'ю з народним депутатом України, заступником голови Соціал-демократичної партії України (об'єднаної), секретарем ЛОО СДПУ(О).

Ігоре Михайловичу, Ви були безпосереднім учасником подій, які розгорталися у Мукачевому під час виборів міського голови. Пройшов певний час, емоції трошки вляглися. Отож як ви можете оцінити те, що відбулося і що насправді там відбулося, на ваш погляд?

Я думаю тепер, коли вляглися емоції, варто проаналізувати ще раз те, що відбулося в Мукачевому. Напівправдою є те, що у Мукачевому відбулося протистояння двох політичних сил ― „Нашої України” та СДПУ(о). Цього протистояння могло б не бути, його можна було уникнути. Адже напередодні самих виборів, 18 квітня поступила пропозиція з метою нормалізації ситуації, щоб два претенденти ― Нусер і Балога зняли свої кандидатури і тим самим дали можливість людям обрати мера спокійно. Вважаю, що це був би вдалий і добрий крок двох політиків, які реально презентували дві політичні сили (хоча Ернест Нусер не є членом СДПУ(о), але остання підтримала його кандидатуру). Якщо б вона реалізувалася, то тоді наслідки були б зовсім іншими. Ця пропозиція була вірогідною до за 21.55. Однак Віктор Балога повідомив, що йому не дозволяють знімати свою кандидатуру по тій причині, що у Мукачевому знаходяться понад 70 депутатів від НУ, міжнародні спостерігачі. Як на мене, такий перебіг подій не влаштовував перш за все „Нашу Україну”. Уявляєте, в яке положення потрапив би її лідер Віктор Ющенко в очах експертів і спостерігачів з країн з Європи. Адже перед виборами відбувалося нагнітання ситуації, припускалося, що вибори будуть зірвані, будуть порушення, зловживання. А тут за відсутністю двох кандидатів все проходить гладко. Власне такого перебігу подій і не було допущено з боку наших політичних опонентів. Це їхнє право і я думаю, як би так сталося, багато хто в Європі іншим поглядом подивився і оцінив діяльність представників НУ, це би зіграло не найкращу для них роль в сенсі підтримки їхнього іміджу єдиного гарант демократичних процесів в Україні.


І все ж таки, хто винний у напрузі, яка виникла в Мукачевому і як ви оцінюєте дію правоохоронців в тій ситуації?

У мукачівській ситуації я не виключаю, що зловживання могли бути як з одного, так і з іншого боку. Під „зловживаннями” маю на увазі використання якогось стороннього тиску. Якби Балога не був бізнесменом, в нього не було б багато структур, а він був вчителем чи лікарем, я би міг знайти відповідь на багато питань, які до сьогодні залишаються для мене незрозумілими.

Загалом же до Мукачевого приїхало 8 депутатів від СДПУ(О), тоді як від „НУ” було 72 депутата. Ми, есдеки, поділилися на дві групи по 4 депутати і діяли за принципом пожежної служби. Тобто я особисто об’їхав 29 дільниць з 36. Ми так їздили до ночі. Приїжджаємо ― напруга знімається, від’їжджаємо, напруга зростає.

Практично всюди, куди ми приїжджали, були вже депутати від НУ. Запитуємо: чому ви знаходитесь на дільниці? Вони, як правило, відповідали: ми знаходимося у якості спостерігачів. Проте, якщо так, то навіщо представники НУ одягнули значки народних депутатів України? Це є формою тиску чи ні?

Тарас Стецьків та Іван Заєць свого часу казали, що Шурма увірвався на дільницю на чолі бандитів. Розкажу про цей епізод детальніше. Десь коло 3.00 нам поступив сигнал, що одна з виборчих дільниць заблокована, а її члени не можуть вийти на вулицю. Поїхали Шепетін, Писарчук і я. Коли ми приїхали під цю дільницю, я побачив, що під закритими дверима стоїть Роман Безсмертний і натовп. Більше того було достатньо жінок, журналістів, ніхто нікого не рухав. Я запитав Романа Безсмертного: "Чому не пускають?" Ми почали гримати в двері, ніхто не відкривав. Пізніше Безсмертний звертається до мене і каже: "Ігоре, заберіть цих людей". Ми повертаємося, а за нашими спинами дійсно зібралося до 30 молодиків, але вони чомусь дверей не ламали, вікон не били і Романа Безсмертного не рухали. Жодної агресії щодо нього не було. Проте коли оператор Шепетіна став фотографувати їхні обличчя, до нас зразу ж підбігли і почали виривати камеру. Ми продовжували гримати в двері. Через 15 хвилин їх відкрили і ми увійшли всередину. Те, що ми побачили, здивувало нас всіх, в тому числі і Безсмертного. Він спочатку навіть не знав, що сказати. У приміщені знаходилися Тарас Стецьків, Іван Заяць і ще 6 депутатів від НУ, члени комісії та близько 20 правоохоронців. На наших плечах в приміщення влетіла також юрба молодиків. Коли вони прийшли, почалася язикова тріскотня: „Ми вас...”, а „ми вас ....”. Погрожували всім і кожен сприймав це на свою адресу. Я був шокований. Після цього однак молодики як зайшли, так і вийшли на вулицю. Хто були ці молоді люди? Чому влетівши в зал вони нічого не побили, не потрощили, полякали і пішли? Відповіді на це питання в мене немає.

Ми спробували з’ясувати, чому не відкривали двері. У відповідь почули: „Нас тут закрили”. Потім підтягнулося ще декілька депутатів НУ, після чого відбулося засідання комісії. Іван Заєць подякував комісії за принципову роботу (!) і ми всі розійшлися. А тепер мене звинувачують, що я прийшли на чолі банди. Отож запитань багато.

Правоохоронці, опинившись заручниками політичного протистояння, виглядали не менш розгубленими, ніж ми. Коли говорять, що правоохоронці не впливали на цих людей, в мене запитання: а що вони могли зробити? Хапати і арештовувати цих молодиків не було підстав, охороняти депутатів від НУ, так вони і так охороняли, адже нас ніхто не пускав в середину.

Коли я приїхав до Мукачева, зі мною були мої колеги зі Львова, яким було цікаво спостерігати за виборами. Вони в 9.45 ранку мені зателефонували і кажуть: „Ігор Михайлович. ми спостерігаємо цікаву картину. Зі штабу НУ вийшло 15 молодиків, такі собі фізкультурники, цікаво де вони опиняться?”... Якщо відверто, я тоді не відреагував на цю інформацію. Нам важливо було від початку, щоб вибори відбулися і вже у другу чергу нас цікавило , хто отримає перемогу. Адже події у Мукачевому поляризували людей, це було страшно спостерігати, це ненормальні речі.

Протягом дня ні від одного представника з блоку „НУ” жодних претензій стовно поршень , тиску не було. Були локальні непорозуміння. Претензії, але з них вдавалося виходити.

Коли говорять чи існував тиск , то нехай люди судять, про це. Коли стоїть 20 представників НУ і під час підписання протоколів починають вигукувати в бік членів комісії якісь репліки, то хочу знати чи це форма тиску чи ні? Нехай люди вирішують і роблять висновки.

В чому причина того, що, з одного боку, „Батьківщина” разом з СДПУ(о) на міському рівні висловлювала підтримку Нусерові, як і СДПУ(о), а от лідер цієї партії Юлія Тимошенко після його перемоги виступила з різкою заявою проти СДПУ(о)?

Ще після перших виборів у Мукачевому, коли перемога і доля Петьовки вирішувалася в судах, я, як заступник голови партії і народний депутат, хотів уяснити, що відбувається в цьому місті. Тому поїхав на Закарпаття і зустрівся з представниками практично усіх політичних сил: СПУ, КПУ, Батьківщина, СДПУ(о). Вони всі говорили, що необхідно усунути ти жахливі зловживання, які були під час перших виборів. Якщо цього не станеться, говорити і вірити в щось відмовляється все Мукачево. Тоді мені керівники міських організацій „Батьківщини” і СПУ говорили, що якщо прийде Балога до влади у місті, натане кінець всьому. Це були їхні висновки. В мене ж до них було запитання: якщо будуть повторні вибори, то кого ви будете підтримувати. Тоді, за півроку до виборів, вони висловилися однозначно на користь Нусера. Як мені відомо, кандидати, які представляли СПУ та Батьківщину, і які зняли свої кандидатури під час повторних виборів, зробили це саме на користь Нусера.

Відповідь на питання чому Юлія Тимошенко висловлює іншу позицію, ніж її регіональна організація, напевно, перш за все, повинна дати вона. Адже перед тим як лідер виходить з публічними заявами він повинен встановити, що відбувається в середині партійної організацій. Інакше це може свідчити про те, що або „Батьківщина” є супердемократична структура, або про розбалансованість позицій між регіональними лідерами і керівництвом партії. У нас, в середині СДПУ(о) таке виключено, якщо є різні позиції, то спочатку проводиться дискусія, досягається єдина думка. яка і виноситься на публіку.


Цього тижня починають парламентські пленарні засідання і найбільше всіх цікавить безперечно подальша доля політичної реформи. Чи, на Ваш погляд, лишився ще шанс прийняти її до президентських виборів?

Я був, є і залишуся прихильником політреформи. Політреформа ― це перш за все політична відповідальність влади. Переконаний, що сьогодні з 450 депутатів — 400 „за” політреформу. Проте кожна політична сила має свій погляд щодо термінів її впровадження. КПУ, СПУ, НУ та БЮТ хотіли її провести під час акції „Повстань, Україно!”. Ми вважаємо, що це необхідно робити зараз. Те, що НУ зараз не голосує за політ реформу, свідчить про те, що прихильники Віктора Ющенка знаходяться в полоні йог високого рейтингу. Голосуючи за високий рейтинг Ющенка, вони тим самим виступають проти політреформи. Але що вони будуть робити, якщо Ющенко програє вибори? На це питання зараз дати відповідь неможливо.

Я схиляю голову перед Олександром Морозом за його принципову позицію. Я відкрив для себе зовсім іншого, нового Мороза, коли ми обговорювали політреформу. Його позиція і зараз засвідчує, що ще є шанс і зараз зреалізувати цей проект. Якщо ми на цій сесії обговоримо два законопроекти, які прийшли експертизу Конституційного суду, голосування по ним є реальністю. Тому я думаю, що конституційна реформа має великий шанс бути прийнятою і буде проголосована, якщо вона буде обговорена на цій сесії.

Останні зміни у складі фракцій ВРУ та створення нових фракцій не вплинуть на цей процес. Адже створення фракції „Центр” — це бажання групи депутатів мати і розігрувати „золоту акцію” у парламенті. Це не є проблема.

Група депутатів Львівської облради запропонувала провести пленарне засідання 18 травня. СДПУ(О) має своїх представників у облраді. Отож на Ваш погляд, наскільки реальна ця пропозиція?

Не можу говорити з остаточною впевненістю про ситуацію у облраді, бо я не є безпосередньо її депутатом, але я ознайомлений з позицією ряду депутатів і можу дати своє трактування того, що відбувається.

Отож, проблема полягає не втому, що є депутати, які хочуть працювати, і ті, хто не хоче цього робити. Проблема полягає в тому, що групи „Соціальна Справедливість” та „Ділова Львівщина” і, зі слів інших, деякі депутати від „Нашої України” відмовляються приймати участь у роботі сесії до того часу, поки головою облради є Михайло Сендак, який допустив цілий ряд некоректних і нетактовних вчинків у своїй діяльності, а також фінансово-правові порушення.
Незаконний перерозподіл комісій облради, зловживання у фінансово-господарській діяльності облради, доведені КРУ. Приховування інформації щодо купівлі квартири, ордер на отримання якої він до сьогодні нікому не передав. Популістські обіцянки продати „Мерседес” і купити машини швидкої медичної допомоги районам. Порушення норм регламенту ― дві сесії не закрито. Бажання Сендака узурпувати владу у облраді і самому без опонентів керувати, а саме до цього призвела ситуація з її розпуском. Отже до нових виборів, а правдоподібно що ці вибори не відбудуться до президентських виборів, він одноосібно з заступниками керує областю. До цього переліку тепер додалися питання щодо так званої хвороби Сендака. Наскільки мені відомо, Сендак перебував на лікуванні у госпіталі СБУ, десь за межами Львова. Але це дуже дивне лікування. Він з’являється на футболі у Львові, він підписує документи в той час, коли перебуває на лікарняному, зі мною летить у літаку до Львова, в той час як його прес-служба продовжує запевняти, що Сендак все ще на лікуванні у лікарні в важкому стані. Його постійно бачать то у Києві на вулиці, то у певних закладах громадського харчування не в обідній період і не самого, і не з мінеральною водою. Тобто хочеться запитати: чи дійсно Сендак був хворий?

Це все говорить про те, що цей чоловік, на мій погляд, не має морального права обіймати цю посаду.

Хочу наголосити, що при цьому ніхто не ставить під сумнів те, що посаду голови облради повинен обійняти представник блоку „Наша Україна”. Там є багато самодостатніх, інтелігентних, мудрих і виважених політиків, які можуть фахово керувати облрадою. А от чи має право Михайло Сендак керувати облрадою? Отож була чітко поставлена вимога не приймати участь у роботі сесії, доки Сендак знаходиться на посаді голови облради. Ініціатива депутатів має право на висловлення, втім депутати ж повинні вирішувати приймати чи не приймати їм участь у засіданнях. 18 травня сесія відбудеться лише за умови, якщо депутати будуть мати достатньої аргументів. Щоб на неї з’явитися.

Інша не менш гаряча точка у житті Львівщини ― питання про відставку Любомира Буняка з посади міського голови Львова шляхом проведення референдуму. Чи сформувала СДПУ(о) своє ставлення до цього питання?

Проводячи паралелі із ситуацією у Мукачевому, вважаю, що ініціюючи відставку Любомира Буняка, хтось хоче створити умови дестабілізації ситуації у Львові.

Чи можете Ви конкретно вказати, хто за цим стоїть?

Відповідь лежить на поверхні. Хто постійно виступає проти Любомира Буняка? Адже протягом певного періоду часу саме НРУ виступає проти міського голови. Навіщо Рухові відставка Буняка, з цим питанням краще звернутися до лідера партії Бориса Тарасюка. Втім, не виключено, що тим самим безпосередньо сам Ярослав Кендзьор зводить свої порахунки з Любомиром Буняком.

Щодо позиції ЛОО СДПУ(О) в цьому питанні, то в нас є цілий перелік претензій, яки ми будемо висловлювати мерові у цивілізованій формі: через позицію фракції, партії у вигляді заяв, листів і звернень, шляхом усних бесід і консультацій.

Але я переконаний, що на сьогодні ми не маємо права створювати умови, які можуть дестабілізувати і так до неможливості напружену ситуацію у Львові.

Ми раніше не підтримували відкрито Любомира Буняка. Проте ми сьогодні придивилися до нього, як до господарника. В його роботі є як негативні, так і позитивні моменти. Причому його жорсткість окремими політичними силами розцінюється як прояв червоного директоризму. А я вважаю, що деякі націонал-демократи просто відвикли від виконавської дисципліни і таким чином реагують на жорстку позицію мера. Ми бачимо, що не настав час сказати, що Буняк не виконує свої повноваження, що він відмовився від своїх передвиборчих обіцянок, цього зараз не варто робити. Можливо, такі умови виникнуть через місяць, півтора, півроку. Тоді ми будемо висловлювати свою позицію. Але зараз, напередодні виборів президента, говорити про референдум за відставку міського голови, на наш погляд, є не серйозно.


Напередодні першого травня Галицький місцевий суд прийняв по-суті антиконституційне рішення, заборонивши проведення демонстрацій у Львові. Вперше під судову заборону попала і СДПУ(О). Чому з вашого боку на це не було жодної реакції?

Для себе з цієї ситуації я перш за все зробив висновок, що сьогодні у Львові є одна людина, яка постійно займається провокативними заявами ― це керівник представництва блоку „Наша Україна” на Львівщині Петро Олійник. Він постійно лякає населення, правоохоронців, що в нас будуть бандитські наїзди, розбої, провокації і за тим всім стоїть СДПУ(О). Це відбувається постійно, починаючи з Форуму демократичних сил у Львові, коли він не зумів нормально організувати і провести цей захід. Олійникові потрібна причина і повинен бути хтось, хто винен у його промахах. Він знайшов собі ворога у вигляді СДПУ(о), якою постійно лякає.

А щодо рішення суду, то скажу відверто, з одного боку, мені було шкода і боляче, а з іншого боку ― добре, що суд прийняв саме таке рішення. Адже він продемонстрував, що є необ’єктивний, куплений і продажний. Приймаючи антиконституційне рішення, заборонивши нам проводити мітинг, суд пішов на поводу Петра Олійника і „Нашої України”. Адже саме вони не були зацікавлені, щоб у Львові майоріли прапори з трояндами СДПУ(о), щоб було видно, що в нас також є прихильники у місті, а не тільки в них.

Щодо червоних прапорів „лівих”, які також було заборонено 1 травня у Львові, то хочу зазначити, що свого часу саме завдяки „Нашій Україні” було реанімовано червоний прапор біля пам’ятника Т.Шевченка у Львові, коли відбувалися акції четвірки. Це вони вивели червоні прапори на площі Львівщині. Отож дивно, що їм тепер це не подобається.
Як би мені не було боляче, ми завжди виконуємо рішення судів. Це було несправедливо, але не було часу оскаржувати рішення. Нам не дали можливості провести мітинг на місці першої маївки у Львові. Ми вже зараз заявляємо, що наступного року обов’язково проведемо мітинг на цьому місті.

Сьогодні ж визнаємо, що Олійнику вдалося технологічно перевести хід подій у вигідне „Нашій Україні” русло, есдеків не було видно у Львові 1 травня. З іншого боку, ми показали всім, що рішення суду для нас є обов’язковим і ми його виконуватиме, навіть якщо воно є несправедливим. Ми стиснули зуби, нам було дуже неприємно. Але думаю, що наступного року ми поступимо інакше.


Нещодавно було прийнято рішення про спільні дії СДПУ(О) та Партії регіонів на Львівщині щодо підготовки до президентських виборів і підтримки єдиного кандидата від урядово-парламентської більшості ― Віктора Януковича. Чи інші політичні партії вже висловили згоду до співпраці в цьому напрямі?

Для мене важливо, що на Львівщині є політичні сили, які висловили бажання об’єднатися. Думаю, що до цього процесу найближчим часом долучиться і „Трудова Україна”, і ПППУ та інші центристські партії.

Проте мене дивує інше, якщо, наприклад, лідер ЛОО НДП Ігор Маковецький не підтримує рішення урядово-парламентської коаліції, то що він робить у владі, чому продовжує займати посаду заступника голови Львівської ОДА? Якщо він не поділяє цієї позиції, то повинен сказати, що я йду з неї. Бо не можна бути у владі і одночасно не поділяти її позиції.

Це ж саме стосується і тих державних службовців Львівщини, які одночасно є членами НУ та БЮТ.

Починаючи з 2002 року я на всіх рівнях кажу: шановні державні службовці, які входять до НУ та БЮТ, ви топчете владу. Якщо ви є людьми, які не згідні з владою і не поважаєте її, ви мусите покинути свої посади і сказати: ми з цією владою (як вони кажуть, „злочинною та бандитською”), працювати не будемо. А то виходить, що вони у владі сидять і ніхто не збирається відійти від неї. Це питання для мене видається актуальним, вони повинні піти від влади. А якщо вони не йдуть, то все, що говориться на мітингах ― це брехливий популізм, щоб обдурити довірливе населення Львівщини. Представники „НУ” топчуть президента, а в той же час заступник голови ЛКО НРУ Степан Давимука очолює Фонд державного майна в області, а член НРУ Леонід Мельник займає посаду заступника голови Львівської ОДА і так багато інших чиновників на Львівщині. Чому „Наша Україна” не поставить питання відкликати таких чиновників з влади? З їхньої точки зору, мені знається, було би дуже морально сказати: Шановні наші партійці! Покиньте всі свої посади, адже через декілька місяців, після перемоги Віктора Ющенка, ви знову на них повернетеся. Проте вони так не роблять.

Сергій Медведчук пішов зі Львівщини, що змінилося і коли ми знову побачимо його в наших краях?

Наразі наші політичні опоненти не знайшли собі чергового ворога. Наскільки була для них одіозною фігура Сергія Медведчука, настільки вони не сподівалися його переходу у Київ. Тоді, якщо пам’ятаєте, Михайло Сендак сказав, що перехід Медведчука на роботу в Київ ― це перемога націонал-демократів (!). За цією логікою, всі останні кадрові призначення на Львівщині, які відбулися з цього часу, також є перемога націонал-демократів, хоча всі вони так чи інакше залишаються пов’язаними з Сергієм Медведчуком ― першим заступником голови ДПА України.

Спостерігаючи за тим, що відбувається на київському Олімпі, можу засвідчити, що Сергій Медведчук надзвичайно швидко адаптувався на своїй новій посаді і не тільки займає кабінет першого заступника ДПА України, але реально виконує ці функції і має відповідний вплив у державі. Людина, яка є професіоналом, яку б посаду не зайняла, завжди знає що робити.

На Львівщині у Городоцькому районі працюють помічники Сергія Медведчука як депутата Львівської облради і, наскільки мені відомо, всі депутатські обов’язки виконуються. Побачити ж Сергія Медведчука у Львові, я думаю, ми зможемо тоді, коли буде чергове засідання сесії облради, якого проте немає. Але просто їхати до Львова, щоб посидіти у пустому залі, будь то Сергій Медведчук, Ярослав Гадзало чи хтось інший з депутатів Львівської облради, які працюють у Києві ― цього вони не будуть робити.
11.05.2004 - 13:09
( 3 )
  ГОЛОВНААРХІВКОНТАКТИГОСТЬОВАПРО НАС
© Vgolos.lviv.ua. Використання матеріалів з обов'язковим посиланням.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторів.
Редакція також не несе відповідальності за істинність інформації,
наведеної в нередакційних матеріалах.