Поновлення: 01.04.2004 - 17:38
ГОЛОВНА АРХІВ КОНТАКТИ ГОСТЬОВА ПРО НАС
 

ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ

НОВИНИ

АНАЛІТИКА

ІНТЕРВ`Ю

ОГЛЯД ПРЕСИ

НАШІ В ДІАСПОРІ

ЦИТАTИ

ЧУТКИ

ПОЛІТИЧНА ХРЕНІКА

ТЕМА ДНЯ

ПЕРСОНАЛІЇ

РАЙОНИ ЛЬВІВЩИНИ

ВАШІ ВІДЗИВИ

Не секрет, що новітній „Поступ” експлуатує...

Даний матеріал під рубрику "аналітика"...

Tekst horoshij, ale nezakinchenyj. Treba...

2 mih Argumenty?

на цьому сайті аналітика походить від слова...

реклама


Найкращі фотографії

Всі новини України в одній стрічці

Поступ

КУПОЛ

Піар

Стартова сторінка львів'ян

 

    АНАЛІТИКА


Коли слово має вагу – 2 (“Експрес”)
Перше, що спадає особисто в мене на думку, коли чуєш слово “Експрес”, так це фешенебельний європейський потяг з надзвичайно великою швидкістю. Вже потім йде твір Агати Крісті “Східний Експрес”, а після того― наша рідна львівська газета. І що найцікавіше, наша рідна газета, має дещо спільне з обома цими асоціаціями. Вона, як шикарний потяг, набирає швидкість у освоєнні західноукраїнського простору і, як герої роману Агати Крісті здійснює “вбивства”, щоправда політичні (чи кар’єрні) тих діячів, які, на їхню думку, не відповідають суспільним (чи кон’юнктурним) вподобанням. Але це лірика...

Згідно з соціологічними опитуваннями, проведеними фахівців Львівського національного університету ім. Івана Франка в червні 2003 року, “Експрес” посідає тверде друге місце в читацьких симпатіях львів’ян (“Високий Замок” - 74,9%, “Експрес” - 47,8%, “Поступ” - 12,1%, “Молода Галичина” - 6,6%). Проте його друга позиція по Львову не означає, що він всюди є другим. Так, можна припустити, що серед львівських газет саме “Експрес” лідирує щодо охоплення західноукраїнського регіону за рахунок значної популярності серед сільського населення.

Міцні позиції серед читацької аудиторії дозволяють припустити нормальне фінансове становище газети. Але “Експрес” можна вважати газетою чия фінансова діяльність серед друкованих медіа є найбільш закритою у Львові. Тому щось однозначно стверджувати про фінансовий бік діяльності газети важко. За офіційною легендою, основним локомотивом і промоутером фінансових успіхів газети є головний редактор “Експресу” Ігор Починок. Вважається, що лише завдяки його бізнесовому хисту вдалось створити такий успішний медійний проект. Але не все так просто. Поінформовані джерела стверджують, що не все так ідеально у фінансовій сфері діяльності “Експресу” як це подається назовні. “Експрес” як газета починала свою історію з “Експрес-програмки” у складі газети “Post-Поступ”. Дана програмка побачила світ у 1992 році і була продуктом тодішнього комерційного директора Post-Поступу і майбутнього редактора “Експресу” Ігоря Починка. Проте станом на 1993 рік Ігор Починок вирішив піти з “Post-Поступу” разом зі своєю Програмкою у вільне плавання. В принципі нічого поганого в цьому немає. Але сам процес “розлучення” вийшов доволі болісним. Як стверджують поінформовані джерела, пан Починок почав вимагати від газети матеріальні ресурси (йшлось про комп’ютерну базу, певні фінансові ресурси та квартиру), на які, як вважають, він не мав права. Після завершення довгого такі болісного процесу відходу “Експрес-програмки” від “Post-Поступу” (тривав біля року) почалась робота по зміцненню та розвитку цього бізнес-проекту. Мабуть, що як більшість тогочасних українських бізнесових проектів, вона була не кришталево чиста. Згодом у проект прийшли інвестиції. Подейкують, що фінансові вливання зробили дніпропетровські бізнесмени, які й дозволили газеті стати на ноги та почати активно розвиватись. Також, за певною інформацією, станом на 1997-1998 рік 80% ТзОВ “Експрес” належали “Правобережній інформаційній компанії”, а пану Починку – лише 20%. Як довго тривало подібне співробітництво і чи триває воно сьогодні, сказати важко (можна, звичайно припустити, що певні зміни відбулись, наприклад, перереєстрації власників, продажу акцій і т. ін.), але стверджувати це однозначно не можна, оскільки відсутня будь-яка інформація.

Справжня “розкрутка” газети як одного з чільних видань на західноукраїнському просторі і не тільки розпочалася під час акції “Хвиля свободи” у 2000 році. “Хвиля свобода” стала найактивнішою фазою протистояння між громадою Львова та головою Львівської обласної державної адміністрації та одночасно Львівської обласної ради Степаном Сенчуком. Хоча, виглядає на те, що Сенчук опинився просто не тому місці і не в той час, можна сказати „потрапив під „Експрес”. Справжньою метою редактора було просто гарно попіарити газету. Голова ЛОДА не зміг нічого протиставити активній медіа-атаці з боку “Експресу” і фактично програв інформаційне протистояння газеті. Одним із організаторів та фінансистів цієї акції, за деякою інформацією, виступив Олександр Зінченко, який має чи мав певну частку акцій у виданні.

На сьогодні до “Експресу” має відношення три групи бізнесменів (пов’язаних з Дніпропетровськом), які і відіграють вирішальну роль у діяльності газети. Позиція головного редактора Ігоря Починка вирішального значення не має. Більше того, завдяки халатності власних журналістів, “Експрес” потрапив в неприємну історію з Георгієм Кірпою (теперішній міністр транспорту). Подейкують, що в одному з матеріалів, журналіст (чи журналістка) подала неперевірену інформацію про діяльність “Укрзалізниці”. Георгій Кірпа подав позов на декілька мільйонів гривень. Позов був явно виграшний і газета вирішили краще домовитися, ніж судитися. Щоправда наразі пан Кірпа не зловживає своїм впливом на газету, але це поки що. Приблизно так можна змалювати ситуацію у бізнесово-інвестиційній стороні діяльності газети. Чи мають місце викладені факти, сказати однозначно не можна. Але як версія це виглядає цілком вірогідно.

З впевненістю можна констатувати, що „Експрес” ― видання рибуткове. Основними джерелами прибутку виступають рекламна діяльність газети, власне її продаж та діяльність друкарні. Щодо друкарні, то на сьогодні це одна з найсучасніших друкарень Львова і не лише. Станом на 25 грудня 2002 року, коли видавнича група “Експрес” відкрила поліграфічний комплекс “Мандарин” (до якого подейкують також має відношення і Олександр Зінченко), обладнаний машинами фірм Man Roland, Muller Martini, Heidelberg, це було, за словами Ігоря Починка, перше підприємство з таким рівнем устаткування в Україні. Відкриваючи подібну друкарню видавнича група “Експрес” планувала перехопити значну частину поліграфічних замовлень, що сьогодні розміщуються в Польщі і Словаччині (кольорові журнали, альбоми, книги). Але з відкриттям друкарні у “Експресу” були певний час значні проблеми. Так Починок хотів провести обладнання через кордон, оминувши сплату відповідних внесків у державну скарбницю (а це приблизно 1 млн. грн.), подаючи це як інвестиція у Яворівську СЕЗ (до речі, саме там і розташований цей видавничий комплекс). Тодішній начальник Західної регіональної митниці Микола Горинь опирався цьому як міг. Тому питання довелось вирішувати на рівні Києва, що зайвий раз свідчить про існування зв’язку між Починком і позальвівськими владними та бізнес-групами, а отже і про певну залежність останнього від них.

Щодо тиражів газети, то вони є різними залежно від регіону. Якщо йти за регіонами то тиражі в порядку спадання розташовуються наступним чином: Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Тернопільська, Волинська, Рівненська та Хмельницька, Чернівецька області. Враховуючи, що газета охоплює весь західноукраїнський регіон, її сумарний тижневий тираж є досить значним. Принаймні видавці наполягають на цифрі 740 082 примірників на тиждень.

Що ж собою становить “Експрес” власне як газета? Традиційно так склалось, що “Експрес” вважається “жовтою газетою”. Багато соціалки, побутових історій, “сенсаційних” матеріал викопаних в Інтернеті, порад городникам та кросвордів. Все це дає можливість стверджувати подібне. Але “Високий замок”, який вважається однією з найреспектабельніших газет західноукраїнського регіону, також має подібне змістове наповнення, хоча “жовтою газетою” його чомусь ніхто не називає. Тому потрібно вирішити непросту дилему: або “Експрес” не “жовтий” (в ньому є також і політичні матеріали), або “Високий замок” жовтий. Я схиляюсь радше до останньої думки, оскільки ні “Експрес”, ні “Високий замок” не є подібними до “Поступу” та “Львівської газети”, які не розміщують на своїх шпальтах матеріалів на кшталт “Інопланетяни викрали Кашпіровського і після того він став екстрасенсом”.

Не ставлячи собі за мету аналізувати всі рубрики та сторінки газети зупинимось лише на загальноукраїнських політичних матеріалах та на львівських новинах. Загальноукраїнська тематика, яку ведуть Юрій Грицик та Олег Стецишин, як правило, відзначається критикою дій влади і симпатією до опозиції, як зрештою і у “Високому замку”. Чого є більше в цій симпатії до опозиції (зокрема до “НУ” та В.Ющенка) – прагматичної орієнтації на ринок чи особистої позиції авторів загальноукраїнської сторінки та головного реактора, сказати важко, але мабуть, що перше. “Експрес”, так само як і “Високий замок”, прекрасно відчуває ринкову кон’юнктуру. Сьогодні основний ринок “Експресу” це населення, яка симпатизує діяльності опозиції. Відповідно “Експрес” і робить продукт, який би сприймався, а отже купувався населенням. Щодо особистого, то пан Починок є близьким до середовища ПРП. Це також дає певне пояснення. Відкидати симпатії журналістів також не варто, але вони є далеко не головними. Виходячи з цього, можна припустити, що підтримка лідера “НУ” на президентських виборах на шпальтах газети є прогнозованою. Але це не означає, що “Експрес” настільки романтична газета, щоб надавати місце якійсь одній політичній силі та ще й за „дякую”. Газета це бізнес. Тому – хто платить, той і замовляє музику. Правда, кажуть, що Починок принципово відмовляється брати гроші готівкою за розміщення замовлених матеріалів. Тільки по перерахунку. А матеріали подаються як політична реклама. Але на кожну позицію є контрпозиція. Оскільки ж “Експрес” не є настільки незалежним, як демонструє, то, як кажуть, можливі варіанти. Найвірогідніше “Експрес” за гроші (якщо домовитися про ціну) буде розміщувати будь-які матеріали, не особливо зважаючи на їхнє політичне забарвлення.

Щодо львівської тематики, то її змістом є висвітлення проблем комунального господарства міста та особливостей владарювання тут пана Буняка. Основним рупором газети у цій тематиці є журналіст Богдан Куфрик.

Сьогодні ворогом номер один “Експресу”, які і інших львівських видань, є міський голова Львова Любомир Буняк. Офіційною причиною протистояння, так само як і у випадку з “Високим Замком”, є некоректність міського голови стосовно медіа відразу після Скнилівської авіакатастрофи. Існує і неофіційна причина, яка полягає в тому, що Л.Буняк посварився з Г.Кірпою і останній, маючи певний вплив на “Експрес”, скористався ним. А Скнилівська трагедія виявилась лише приводом, причому дуже зручним. Протистояння з Буняком у випадку з “Експресом” має дещо інший характер, ніж у інших львівських ЗМІ. Тут присутній особистісний аспект, а саме: судова тяганина журналіста газети Богдана Куфрика із міським головою Любомиром Буняком. А якщо врахувати, що Б. Куфрик працює на львівській сторінці і спеціалізується (окрім всього іншого) на діяльності міської влади, тоді можна зрозуміти, чому “Експрес” з таким запалом “валить” міського голову. Можливе припинення війни поки що не передбачається. Швидше за все пан Буняк буде об’єктом критики газети аж до наступних виборів міської влади і “Експрес” мабуть приєднається (умовно звичайно) до тих медіа, які не бажають повторного зайняття Любомир Буняком львівського магістратського “трону”. Тому слід очікувати постійне дослідження на тему “Як погано в нас працюють комунальні служби” або “Казка про цілодобове водопостачання Львова” і т.п.

Щодо інших актуальних для Львова політичних тем, таких так як протистояння ДПА-„Львівська газета”, конфлікт в обласній раді, то тут газета займає, як правило, інформаційну позицію, тобто лише висвітлює конфлікт, не коментуючи його. Мабуть ближче до виборів ситуація зміниться. Буде більше оціночних матеріалів. Буде більше замовних матеріалів, зміст яких не зводитиметься до простого інформування. Кожному бізнес-проекту потрібно розвиватись, а отже, швидше за все ринкова, а не суспільна кон’юнктура диктуватиме правила гри.

Та поки що “Експрес” залишається найпотужнішим у питанні охоплення аудиторії виданням Львова, його слово має вагу і з цим потрібно рахуватись.
В. Медійний , 19.03.2004 - 17:15
( 6 )
  ГОЛОВНААРХІВКОНТАКТИГОСТЬОВАПРО НАС
© Vgolos.lviv.ua. Використання матеріалів з обов'язковим посиланням.

Думка редакції може не збігатися з думкою авторів.
Редакція також не несе відповідальності за істинність інформації,
наведеної в нередакційних матеріалах.