Достатньо маніпулятивний переможець Каннського кінофестивалю-09 – фільм Міхаеля ХанекеБіла стрічка приніс монохромну лірику ще одного гріхопадіння в раю.
Фільм про останній рік перед Першою світовою війною часто акцентується на дітях, адресуючи у даному контексті їх майбутнє до крилатого вислову "втрачене покоління". Бальзамуючи усі психоаналітичні стереотипи, одна з сцен показує глядачам жорстокого пастора, який любить час від часу перекумарити своїх кіндерів за провини. Епізод однієї зі сцен демонструє, що навіть попереджувальний знак на рукаві у вигляді білої стрічки, яка символізує ангельську чистоту, не може зупинити маляток від мастурбації, чи майже по-народному – самозадоволення.
Як відомо, мастурбація – це процес, який у більшості випадків не претендує на присутність партнера. Тобто, не потребує виходу за межі своєї ізоляції. У деяких варіантах – боїться виходу назустріч гіпотетичному Комусь з огляду на можливі обставини. Несформованість – потребує копіювання зовнішніх подразників. Людиною, яка складається зі звуконаслідування чужих голосів, чужих вчинків, чужих образів, чужих мрій – рулить інфантильність. Але у якому б віці сапієнса не була – вона потребує владного наглядача (такого собі мазохізатора).
Як повідомляє особова справа Яценюка, роздана на прес-конференції "Новий курс" Арсенія Яценюка. Як змінити країну?, дружина Яценюка на 4-роки старша за Арсенія Петровича. До того ж – вона з викладацької сім'ї. Але не сімейні особливості Яценюка є визначальними у цій історії (як й факт шкіряного факотравмозу). Це його особисті проблеми.
На цьому етапі більш цікавою є роль копіювання, чи навіть плагіату у ще несформованій душі українського Кіндерсюрпризу, в контексті неодноразово заявлених ним та його командою – нових ідей та інших ментальностей.
1. Біллбордна частина передвиборчої кампанії Яценюка бездарно передерта з кампанії Барака Обами. Аналогічне позиціонування Яценюка, як нового українського Обамчика можна переглянути на ЖЖ ua_pizding. Якщо комусь не подобається ua_pizding – може зайти на сайт obamamedia.wordpress.com та порівняти Обаму з халтурниками Яценюка.
2. Чотири цілі Яценюка (нова індустріалізація, ефективне сільське господарство, здорові й освічені люди, боєздатна армія) – стирені з програми (1978 року) начальника Генерального штабу Народно-визвольної армії Китаю товариша Ден Сяопіна.
3. Чотири цілі були зведені, до так званого "Нового курсу" Яценюка, який чомусь так дивовижно схожий з "Новим курсом" президента США Франкліна Делано Рузвельта, під якого Арсеній Петрович також намагається косити.
Мораль цієї басні у тому, що заявляючи про свою просунутість у Європу та розрахунок на думаючу людину, що стоїть у центрі Яценюкового світу – методика пропаганди Фронту Змін банально розрахована на бидло і жодним гуманізмом тут не парфумить.
На цьому моменті, варто перейти від вищих матерій до львівських траншей Фронту Змін. На прес-конференції з представленням "нового курсу" присутні Мандюк, Кубів та невідомі науці Пешко та Якимів.
Пресуха з гнітючою атмосферою загальної роботизації. Лише запрограмовані загальні фрази, які у мільйонний раз відкривають Америку ("в Україні крадуть гроші"). Жодних емоцій. Обмежений запас слів. Власних слів, взагалі, немає – лише рознарядки зверху. Тільки плакатні слогани, що б більше денсулились на якому мітингу, де публіка попередньо чимось підігріта. Депресняк ширяє над цим поверхневим аматорством. Знеособлені роботи, яким далеко навіть до 3-х законів роботехніки Айзека Азімова. Піксарівський ВОЛЛ-І – вершина еволюції у порівнянні з 4-ма львівськими фронтовиками.
Контужені власним лідером, вони кидають в прострацію бісер, типу "ми переможемо", "нові ідеї", "інша ментальність покоління", "український економічний патріотизм", "якісні зміни", "зміна свідомості", "кардинальні зміни", "кардинальний лідер, який говорить правдиву інформацію". Кубів прокинувся лише коли потрібно було бакланити деградуючих соціологів за розкол країни. Усе інше сонне царство покрилось мохом, на якому навіть русалка не хоче сидіти, а тим більше – вчений кіт чесати свої байки.
В середовищі такої інфантильної самозакоханості та очікування громовержців з неба – нереально навіть якесь відео відзняти. Тому фініш переходить від максимальної людської глупоти до мінімалізму Стіва Райха. Бо як говорить безсмертний герой Леоніда Бикова капітан Титаренко: "Все преходяще – музыка вечна!"
повернутись назад
версія для друку
