Інтерв’ю

Роман Кузьмич: Я боюся називати суму, яку необхідно виділити з обласного бюджету на с/г у 2010 році

Розмова з головою постійної депутатської комісії з питань села та АПК Львівської обласної ради, заслуженим працівником сільського господарства України, головою ЛОО УСДП Романом Кузьмичем.

Пане Романе, завершується 2009 рік. В якому стані сьогодні перебуває галузь сільського господарства в області?

Зрозуміло, що валова продукція в цьому році зросла, у порівнянні з минулим роком. Зросла вона і в тваринництві, і в рослинництві. В цьому році нам склались так погодні умови, що і овочівникам повезло. Картопля в цьому році непогано вродила. Виконали практично план посіву озимини на цей рік.

Проте в економічному плані в нас є деякі цікаві речі, наприклад, одна третя господарств сьогодні на грані банкрутства. Це складний процес, тому ми зараз будемо проводити спільне засідання комісії з колегією головного управління сільського господарства і будемо шукати якісь виходи.

В цьому році селянам дуже багато допомогла Юлія Володимирівна Тимошенко. Вона втілює свої ідеї допомоги, наприклад, добриво за досить низькими цінами на четвертий квартал. Вона як ніхто з минулих президентів і кандидатів у президенти, перейнялася проблемами села. Юлія Володимирівна дуже серйозно взялася за цю справу і дуже серйозний в неї підхід. Наприклад, прийняли рішення про створення заготівельних кооперативів. Це потрібно, оскільки сьогодні складна ситуація з реалізацією молока для населення.

Проте одні кооперативи, так як їх пропонують створити, питання не вирішать. Потрібно в ці кооперативи покласти основу. Що мається на увазі? Наприклад, в Канаді кожен учасник кооперативу входить зі своєю часткою. На цю частку він отримує прибуток кожного року. Або, наприклад, як у Польщі, кожного місяця.

В нас зараз працює багато проектів закордонних. Зокрема канадський проект щодо створення культурних пасовищ. Тут я вважаю, що через пасовища, можна об’єднати людей у кооперативи. Тоді можна розвивати думку про кооперативи у різних напрямках. Проблема у селян західного регіону полягає в тому, що понабирали багато землі і вирощують пшеницю. Пізніше пшеницю перетирають і згодовують, вважають що це комбікорм. Це ніякий не комбікорм, це просто марна трата кормів, марна праця, тому що пшениця не засвоюється. Треба давати збалансовані корми. Скажімо у свинарстві це питання вже відрегульоване, а для корів ще ні.

У нас в області, а також по всій території країни є ще одна проблема - спостерігається зменшення пологів’я корів. Це дуже вагомий і критичний показник, оскільки, якщо не буде корови, то не буде молока, не буде і телятка. Наша комісія розробила програму, яка працює вперше в цьому році в області. Йдеться про доплату, як допомогу тим господарям, які мають чотири і більше корів. В цьому році ми доплатили на кожну корову по 484 грн.
 
Недавно мені довелося побувати в Турківському районі. Завжди гірські райони були обділені нашою увагою. Я був дуже приємно вражений що ця програма в Турківському районі дуже серйозно спрацювала і люди надзвичайно вдячні.
Ми зараз також в стадії розробки програм на 2010 рік. Ці програми розробляються у напрямках: тваринництво, рослинництво, механізація. Напрацьовується програма щодо забезпечення молодих сімей житлом. Йдеться про надання безвідсоткових кредитів. Я думаю що ця увага, яку приділяє Кабінет Міністрів та особисто Юля Володимирівна дасть плоди. Селяни відчують, коли вона стане президентом.

Скільки було виділено коштів у цьому році на сільське господарство на Львівщині? І які є побажання на наступний рік?

Цього року нас було обділено. Попередні два роки ми з обласного бюджету виділяли 10 млн. грн.. В цьому році було виділено 7 млн. грн.. В тому числі 600 тис. грн. пішло на лісове господарство. Ще 780 тис. грн. дали на проект «Власний дім». Решта були поділені згідно з програмами, зокрема, реконструкція тваринницьких приміщень, на придбання племінного стада, на здешевлення штучного осіменіння. Зараз осіменіння досить дорого коштує, біля 100 грн.. А ми майже в половину здешевлюємо. Які були б побажання на цей рік? Все таки ми б хотіли в цьому році збільшити фінансування з обласного бюджету. На комісії ми це питання розглядали і прийшли до наступного висновку: всі кажуть що рік тяжкий, що криза, але коли ми поглянули на попередні роки, то вийшло, що 1999-2000 роки також були складними, але тоді область виділяла 20 млн. грн. на підтримку сільського господарства. Тим більше що галузь с/г в цьому році ще недоотримала близько 60 млн. грн., які передбачалися по центральних програмах. Ми б хотіли депутатів переконати у тому, що потрібно збільшити фінансування. Я розумію, що є певні складності, але єдина галузь, яка стабільно працює – це сільське господарство. Це єдина галузь, яка кожного року дає приріст валової продукції. Це та галузь, яка годує нас і хлібом і м’ясом. В складних умовах працюють люди, але вони ніколи не крехтять і ми якось виходимо з положення. Варто було б звернути увагу на село. Так історично склалось, що Україна є аграрною країною і вважалася житницею. За радянського союзу була переорієнтація і зробили індустріальну країну. Я вважаю, що індустрія повинна бути, але Україна має бути аграрно-індустріальною країною, а не навпаки.

Чи фінансування з обласного бюджету, саме 7 млн. грн., здійснювалося у цьому році в повному обсязі?

Ми ще 30% коштів не отримали. Ми комісією звернулись з такою, я би сказав, категоричною вимогою-проханням до обласної адміністрації все-таки закрити цю суму. Закрити всі ці програми навіть в цьому місяці. Де-не-де в селі ще можна щось поправити і вирішити деякі питання.

На скільки варто збільшити фінансування з обласного бюджету на наступний рік?

Складно сказати. Ми розробляємо програму зараз і я навіть боюся цю цифру називати. Ця цифра в нас вже є готова. Нам необхідно 30 млн. грн. Але я далекий від того, що нам її дадуть. Якби хоч дали половину.

Наприклад, в нас до сьогоднішнього дня не було чіткого обліку по тих господарствах, які мають 4 і більше корів. Ми як почали програму, то вважали що в нас є 230 таких господарств. А виявилося, що їх в одному Турківському районі більше. Була одна умова, що для того, щоб попасти в програму потрібно, щоб худоба пройшла реєстр, багато хто не хоче реєструвати.

Є програма, яка в нас недостатньо, а може взагалі погано спрацювала. Це програма на придбання доїльних установок. На неї було виділено 250 тис. грн.. Програма не виконується по одній причині, скажімо, в комісію до нас звернулося керівництво аграрного сектору з Жовківського району і повідомили, що закупили обладнання для доїльної установки у Києві в приватного підприємця, який виробляє їх. Але він лише виробляє і не є юридичною особою, а в програмі передбачена закупівля у юридичних осіб. Тому на найближчій сесії ми будемо вносити поправки до програми.

Які нові програми, зміни в галузі сільського господарства області розроблені комісією на наступний рік?

В нас програм фактично нових не буде. Будуть діяти ті програми, які є. Єдине ще ми зараз думаємо над програмою, яка передбачає закупівлю нетелів з метою збільшення поголів’я корів. Пізніше роздавати їх безкоштовно тому, хто хоче отримати. Ця програма зараз дискутується. Не знати, чи буде перевага в ній, оскільки ми, як правило, надаємо допомогу, а тут на себе будемо брати всі витрати, а нам цього, мабуть, бюджетний кодекс не дозволить. Було б добре давати нетеля, я через півроку-рік він стає коровою. Без збільшення корів нам буде дуже складно. Ви подивіться, які зараз молочні продукти. Там стільки різних добавок, що те молоко страшно споживати. Молоко, сметана, масло, які продаються на тротуарі значно цікавіші, ніж ті, які ідуть через молочні заводи. Туди додають кокосового або соєвого молока і виходить, наприклад, не сир, а сировий продукт.

Скільки загалом коштів виділяється з центрального бюджету на сільське господарство на Львівщині?

Минулого року ми отримали 190 млн. грн.. В цьому році недоотримали 61 млн. грн., а мали б отримати приблизно стільки ж, як минулого року. Це проблема. Але сподіваюсь, що вибори пройдуть і люди добре зрозуміють нас, вирахують хто є хто і я впевнений, що Юлія Володимирівна переможе на виборах і тоді буде значно легше дихати селянам, оскільки в аграрному секторі почнуться реальні зміни, які призведуть до бурхливого розвитку сільського господарства в Україні, що наша держава стане головною житницею Європи.

З чого саме потрібно розпочинати реформування сільськогосподарської галузі в області?

Склалось так, що у нас в західній Україні, люди розібрали багато землі, всі роздроблені і не мають достатньої техніки обробітку. Часто душа болить через те, що поля простоюють, заростають бур’янами тощо. В нас єдиний шлях полягає в тому, що треба об’єднуватись. Фермерам потрібно об’єднуватися в кооперативи. Без об’єднання, без загальних зусиль ми поодинці не виживемо. Наприклад, хтось має коня і трактора, а решта немає. Політика дуже погана в тому, що до цього часу в нас не було вироблено державної ідеології стосовно села. Можна навести приклади такої ідеології у тій самій Канаді, Угорщині, Чехії, Словаччині. Якщо є ідеологія, то на її базі розробляється програма, концепція, а пізніше це реалізується. Я думаю, що Юлія Тимошенко має серйозний потенціал, серйозних науковців та практиків, які зможуть допомогти реалізувати зміни. Зміни вже є і вони продовжаться у наступному році. Ми з не терпінням очікуємо, що 12 грудня Кабміном буде затверджено проект загальнодержавної Програми розвитку села. Реалізація цієї програми передбачає внесення змін до близько десяти діючих законів, які безпосередньо стосуються розвитку аграрного сектору. На її реалізацію передбачається закласти близько 30 млрд. грн. державних коштів. Ця загальнодержавна програма слугувати ідеологічним підґрунтям для прийняття відповідної обласної програми розвитку села, а відтак – започаткує системні реформи в цьому важливому секторі.