Сміттєпереробка

Українська енергія за гонконгські гроші

Ситуація з будівництвом сміттєпереробного заводу в Дрогобичі виходить на «фінішну пряму». Канадська фірма «LesEdge», яка спеціалізується у сфері вирішення проблем навколишнього середовища, планує вже до нового року виділити перші кошти на будівництво спеціального заводу з переробки сміття.

Передбачається, що об’єкт коштуватиме 9-12 млн. євро. Усі витрати з будівництва на себе візьме інвестор, якого вже підшукали канадці. Новий завод матиме регіональний масштаб та, крім Дрогобицького району, обслуговуватиме міста Трускавець, Борислав та Стебник. У вересні представники «LesEdge» вкотре відвідали Дрогобич, щоб пересвідчитись у просуванні справи вперед.

«Всі висновки були позитивні. Є вже інформація про те, що інвестори збираються виділити 50% коштів ще до нового року. Зараз іде процес реєстрації підприємства інвестора, через яке проводитимуться всі роботи, платежі тощо», - повідомив Вголос начальник відділу економічного розвитку виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Микола Летнянчин.

За його словами, «LesEdge» самостійно шукатиме інвестора та кошти для будівництва заводу. Компанія займатиметься реалізацією проекту та обслуговуванням об’єкту. Хто ж даватиме кошти на це у Дрогобичі поки не відомо, проте знають, що гроші будуть.

«LesEdge» виступатимуть посередниками. Вони знайшли інвестора. Я ще поки не маю інформації, бо це їхня справа хто саме це буде. Але вони знайшли навіть декілька варіантів і один із них це Гонконг», - повідомив про інвестора будівництва Микола Летнянчин.

Сміттєпереробний завод займатиме територію близько 2 га у промисловій зоні Дрогобича, неподалік заводу з виробництва автокранів. Під час останнього візиту експертна група ознайомилася з тим, наскільки придатна земельна ділянка для зведення об’єкту, а також вивчила можливість використання теплової енергії, яка вироблятиметься під час роботи заводу. У проекті будівництва хочуть передбачити створення інфраструктури навколо заводу для використання тепла.

Раніше розглядалася можливість продажу електроенергії виробленої заводом з переробки твердих побутових відходів, але в міру різних обставин канадці відмовилися від цієї ідеї.

“В Україні є проблема пов’язана з реалізацією електроенергії. Всі обленерго є монополістами. Є певні проблеми, тому що продати самому на ринку електроенергію практично неможливо. Всі мережі знаходяться у них і тільки вони це можуть зробити. А ціна, яку вони ставлять є нереальна для того, щоб було вигідно продавати ту електроенергію”, - пояснив Микола Летнянчин.

За його словами, цей і стало причиною розробки концепції реалізації теплової енергії.

“Можливо там будуть теплиці або ще якісь площі використані для того, щоб забирати тепло, яке буде виробляти сміттєпереробний завод”, - додав начальник відділу економічного розвитку Дрогобицького виконкому.

Майбутнє підприємство називатиметься ТзОВ «Українська екоенергія». Сьогодні триває процес реєстрації юридичної особи. Очікується, що завод спочатку перероблятиме поточне сміття мешканців, а потім візьметься за розчистку Броницького сміттєзвалища, де сьогодні звозиться сміття з усього району.

“Поки що ми почали займатися оформленням земельної ділянки, бюрократичними моментами, які є в цій процедурі. Після нового року, коли вже буде оформлена юридична особа, ми конкретно почнемо опрацьовувати план дій. Особливих труднощів немає бути. Це типовий проект, який вони («LesEdge» – Вголос) ставлять”, - відзначив Микола Летнянчин.

У Львівській облдержадміністрації вітають такий крок дрогобицької влади. Заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства Львівської ОДА Ольга Худюк у розмові з Вголосом зазначила, що на Львівщині це поки єдиний випадок, коли питання поводження з твердими побутовими відходами зайшло настільки далеко. За її словами, Броницьке сміттєзвалище на сьогодні вичерпало свій ресурс, тому реалізація проекту з будівництва сміттєпереробного заводу значно покращить ситуацію в районі.

“Там немає жодних проблем для того, щоб отримати дозвіл від усіх інстанцій, які задіяні в процесі відведення земельної ділянки. Рішення тільки за Дрогобицькою міською радою, оскільки земля належить територіальній громаді міста. Практично можна вважати, що питання буде вирішено без жодних проблем. Всі розуміють, що такий об’єкт потрібний Дрогобичу”, - зауважила Ольга Худюк.

Вона додала, що завод зможе забезпечувати теплом близько половини мешканців міста Дрогобича.

Своєю чергою у інших районах Львівської області ситуація з вирішенням проблеми поводження з твердими побутовими відходами розвивається не так успішно. Де-не-де з’являється інформація про пошук інвестора, або виділення землі для створення відповідної інфраструктури, проте кінцевого результати немає.

“Розмов є дуже багато, на багатьох територіях, але якогось реального кроку, коли можна вже сьогодні сказати, що створюється підприємство, вирішується питання інвестицій і приступають до роботи, то такого немає”, - пояснює Вголос Ольга Худюк.

Як приклад, вона навела ситуацію із реалізацією проекту, подібного до дрогобицького, у Новояворівську. Там на місці колишніх корпусів гірничо-хімічного заводу “Сірка”, нібито, готується територія до процесу будівництва полігону, але реальних результатів не видно. Займається цим дочірнє біодинамічне інноваційне підприємство “Аратх Явір”. За даними Ольги Худюк, це спільна українсько-ізраїльська фірма.

“З коштами там є дуже серйозна проблема. Всі обіцянки, які давалися раніше тою фірмою, сьогодні не виконані. Інвестиції відсутні. Щось там робиться, але реальних інвестицій немає”, - додала заступник начальника управління ЖКГ облдержадміністрації.

Зазначимо, що ще у січні 2006 року Львівська обласна рада надала в оренду на 10 років земельну ділянку розміром понад 12 га компанії ДІБП “Аратх Явір” для будівництва біодинамічного підприємства з переробки відходів.

Ситуацію з твердими побутовими відходами помаленьку вирішує і найбільший в області “виробник” сміття - місто Львів, але поки що лише в одному напрямку і на одній ділянці – Грибовицькому сміттєзвалищі. Діяльність глобальнішого масштабу, як наприклад, будівництво сміттєпереробного заводу не здійснюється.

За словами Ольги Худюк, у сфері експлуатації Грибовицького сміттєзвалища останнім часом зроблено багато “цивілізованих кроків”, зокрема, запровадження зважування відходів, які вивозять на цю територію. Крім того Ольга Худюк відзначила те, що депутати львівської міської ради виділили гроші на соціальні потреби навколишніх до Грибович сіл: водопостачання, каналізація, будівництво Народного дому. Проте на питання, як вирішується проблема зі сміттям у Львові у перспективі заступник начальника ЖКГ відповіла коротко: “можна сказати ніяк”.

“Свого часу, протягом десь 3 місяців працювала робоча група, - продовжує Ольга Худюк, - над вирішенням тематики львівського сміттєзвалища. Була низка зустрічей. Стояло питання про інвестора, про оголошення конкурсу і залучення інвестицій. На сьогодні ніяких кроків не прийнято”.

Водночас проблема не полягає у відсутності інвесторів. Пропозиції є і з Австрії, і з Італії, Німеччини, і з України. Одна із перешкод полягає у тому, що для проведення конкурсу серед інвесторів, потрібно визначити місце розташування майбутнього заводу. Це питання, на жаль, також не вирішується.

“Було дуже багато пропозицій і багато бажаючих співпрацювати з львів’янами, чи то на території нинішнього сміттєзвалища, чи на території ТЕЦ-2 для будівництва сміттєпереробного заводу. Але конкретно абсолютно нічого не прийнято. Наскільки нам відомо, це питання зараз просто затихло. В нас є ціла поличка з пропозиціями. Вони розглядаються на рівні презентацій, а подальших кроків немає.”, - доповнила експерт.

Грибовицьке сміттєзвалище придатне до використання ще протягом 5 років. Рекультивацію цієї території проводить ПП “Гафса”. Якщо ж межі полігону розширити, очистивши навколишні гудронові озера, поставити потужну сортувальну лінію, то, на думку експертів, термін експлуатації сміттєзвалища можна збільшити, як мінімум, ще на 10 років. Але скільки коштів сьогодні вкладено в рекультивацію і на якому вона етапі перебуває невідомо.

“Вони (ПП “Гафса” – Вголос) під Кіотський протокол добувають біогаз, але я не можу, чесно кажучи, коментувати. Мені дивна така ситуація: є об’єкт територіальної громади міста Львова і Львівська міська рада абсолютно не володіє питанням, наприклад, які інвестиції вкладені в рекультивацію, що це дасть, скільки, хто на цьому заробить? Підприємство не інформує. Ця позиція є дивна. На сьогодні у нашого управління такої інформації немає, бо вона є відсутня у виконкомі Львівської міської ради. Причини мені не відомі, я їх не розумію”, - повідомила Ольга Худюк.

Своєю чергою у міськраді Вголос розповіли, як наводиться порядок у Грибовичах. Виконуюча обов’язки начальника управління житлового господарства Львівської міської ради Наталя Герус відзначила, що кошти на рекультивацію сміттєзвалища виділяються і катастрофи у цій місцевості не очікується, а навпаки справа іде до закриття звалища.

«Залишилося ще 8 га землі на рекультивацію. На минулій сесії було прийнято зміни до бюджету і виділено додаткові кошти на соціальну сферу міст Грибовичі, Малехів щодо централізованого водопостачання. Воно коштує 3 млн. 100 тис. грн.. В Малехові роботи вже проводять і розпочали в Грибовичах. Крім того виділено кошти на повну технічну рекультивацію звалища у сумі 3 млн. 130 тис. грн.. Це на розробку повного проекту на поетапне закриття звалища. Сьогодні оголошено загальнодержавний тендер на ці кошти», - повідомила Наталія Герус, підтвердивши слова представника Львівської облдержадміністрації.

За її словами, відкриття заявок компаній на проект закриття звалища відбудеться 30 листопада. Крім зазначених сум міська рада також виділила близько 400 тис. грн. на аудит сміттєзвалища та моніторинг впливу полігону на навколишнє середовище.

Також поділилися в ЛМР інформацією стосовно будівництва сміттєпереробного заводу, проте нічого особливо нового не розповіли. Ділянку під об’єкт міська рада і надалі шукає. Там хочуть розмістити нове сміттєзвалища і завод.

«Чекаємо на рішення обласної ради. Зараз збирають інформацію від районів області - вже 3 райдержадміністрації подали свої проекти», - зазначила Наталя Герус.

Крім того є варіант будівництва сміттєпереробної фабрики на межі двох областей. Проте пані Герус не повідомила, де саме. Так само нам невідомо, які райони подали проекти. Це не потрібно розголошувати, оскільки «люди такі, що можуть паніку підняти».

Хто б це не був, райони Львівщини зацікавлені у такому об’єкті: «адже це інвестиції, крім того, все буде зроблено за новітніми технологіями, по останньому писку моди», - резюмувала Наталія Герус.

Питання переробки сміття піднімалися і на державному рівні, що призвело до затвердження Кабміном ще у 2004 році програми поводження з твердими побутовими відходами, де йдеться про «зменшення обсягів захоронення побутових відходів шляхом упровадження нових сучасних високоефективних методів їх збирання, перевезення, зберігання, переробки, утилізації та знешкодження». Програма передбачає впровадження комплексної переробки та утилізації сміття, та вихід комунальних підприємств, котрі працюють у цій сфері на рентабельний рівень у період 2007-2011 рр..

Експерти відзначають, що у світі практикується будівництво якнайбільших сміттєпереробних заводів, оскільки чим більший масштаб охоплюватиме така фабрика, тим вона прибутковіша. Реалізовувати якісь проекти у цій галузі на рівні окремих сіл або містечок немає сенсу. В Україні визначено, що регіональний об’єкт повинен обслуговувати не менше 200 тис. мешканців. Оптимальним варіантом для Львівщини називають присутність 5-ох об’єктів, котрі працюватимуть у сфері переробки ТПВ.

Є надія, що перший із них почнуть будувати у Дрогобичі за кошти інвестора вже у наступному році. Скористатися з присутності там інвесторів і закликати їх до себе можуть інші райони області. А Львівській міській раді можна порадити паралельно з вирішенням питання будівництва у місті дельфінарію, обговорити питання виділення землі для сміттєпереробного заводу і запропонувати її інвестору конкретні умови. Останніх, як вже зазначалося у статті, не бракує. Було б бажання.

Фото: life.com