Вхід|Реєстрація

Єдина країна - Единая Страна!

 Єдина країна - Единая Страна!

ЧИ ПРИЙМУТЬ СВЯТЕ ПРИЧАСТЯ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАШІ?

Вівторок, 13 Травень, 2014 - 14:00
Константинопольський Патріарх Атенагор (Афінагор, Афінагорос) I (Арістоклес Спіру) і Папа Римський Павло VI (Джованні Баттіста Монтіні)

50 років тому, 5 січня 1964 р., у Єрусалимі відбулася воістину історична подія в житті Церкви Христової, зокрема в офіційних стосунках між Главами Східної (Православної) і Західної (Католицької) Церков. Тоді у цьому місті вперше після Великого розколу (1054) зустрілися Константинопольський Патріарх Атенагор (Афінагор, Афінагорос) I (Арістоклес Спіру) і Папа Римський Павло VI (Джованні Баттіста Монтіні).Фото: Собор 2008

Варто зазначити, що вже у першому власноруч написаному листі (20 вересня 1963 р.) Папа Павло VI (1963-1978) Константинопольському Патріарху Атенагорові I (1948-1972) довірив “минуле милосердю Божому”. Саме цей Понтифік вперше зауживав нині традиційний термін “Церкви-сестри” стосовно Східних (Православних) християнських Церков. Згодом, нині Святий Папа Іван Павло II неодноразово говорив про “дві легені Церкви”, розуміючи під цим західну і східну християнські традиції. Тоді ж після відвертої і щирої бесіди із Папою Павлом VI Патріарх Атенагор I сказав: “Християнський світ втомився жити у пітьмі розділення. Ця зустріч може стати ранком сяючого дня, в якому майбутні покоління християн приймуть Святе Причастя з однієї чаші”.

На жаль, поки що так не сталося. А втім, вперше в історії минулого року (березень-2013) в урочистому акті проголошення чинним Папою Франциска взяв участь сучасний архієпископ Константинополя –Нового Риму, Вселенський Патріарх Варфоломей (з 1991). Тепер маємо нову звістку. Із 24 по 26 травня 2014 р. Святіший Отець Папа Римський Франциск і Патріарх Вселенський (Константинопольський) Варфоломей зустрінуться знову в Єрусалимі. Там високі церковні достойники молитимуться за єдність християн і збереження християнської присутності на Близькому Сході. Передбачається також, що в зустрічі візьмуть участь представники інших християнських Церков, зокрема Вірменської, Грецької і Російської Православних Церков. Можливо, і про сучасну Україну, її Церкву та вірних замовлять слово?

Міжнародні світські, а також католицькі, греко-католицькі та православні мас-медіа повідомляють, що спочатку Святіший Отець відвідає Амман. Тут він очолить святу Літургію, зустрінеться з королівською родиною, а потім відбуде до р. Йордан. На місці Хрещення Ісуса Христа Понтифік зустрінеться зі сирійськими біженцями, а також із неповносправними. Наступна зустріч передбачається із Президентом Палестинської Автономії Махмудом Аббасом (Вифлеєм). Відтак у Тель-Авіві Папу вітатиме офіційна делегація уряду Ізраїля. Нарешті, у базиліці Гробу Господнього – верховній християнській святині (відкрив Константин Великий) має відбутися зустріч Папи Франциска з Патріархом Варфоломеєм та іншими очільниками християнських Церков. Керівники Церков матимуть спільну молитву за єдність християн. Заплановано також побачення з духовенством та богопосвяченими особами у базиліці Народів (Гефсиманія). Нарешті, не виключено, що Папа, перебуваючи у Єрусалимі, відмолить молитву перед Стіною Плачу (західна стіна зруйнованого Єрусалимського храму (70) або відвідає Яд-Вашем (меморіальний Інститут жертв та героїзму європейського єврейства часів II світової війни).

Отже, християнська спільнота чекає: що принесе нова зустріч Глав двох гілок єдиної Церкви Христової? Адже саме після 50-річної давності діалогу двох очільників Церков Папа Павло VI перед закриттям II Ватиканського Собору (1962-1965) оголосив про зняття анафем 1054 р. – обопільно латинською і грецькою Церквами. Цей же Собор закликав молитися за те, щоб на всіх християн кожної з Церков зійшла повнота душевної наснаги, розрада від Святого Духа Утішителя.  Практика різних Богослужінь у храмах УГКЦ дає підстави засвідчити, що греко-католики, своєю чергою, теж завжди моляться за всіх православних християн (Г. Хоружий). До того ж у спільній Заяві (7 грудня 1965 р.) Папа Павло VI та Патріарх Атенагор I заявили, що 1054 р. стався не розрив між Західним і Східним християнством, а лише відлучення від Церкви окремих осіб (йшлося, очевидно, про очільників відповідних Церков – О. Б.).

14 грудня 1975 р. сталася ще одна екстраординарна подія: Папа Павло VI став на коліна перед представником Вселенського Патріарха (тоді вже був наступник Атенагора – Димитрій I (1972-1991) – О. Б.) митрополитом Мелітоном і поцілував йому ноги. Подивляючись смиренності Папи, Патріарх Димитрій I сказав: “Павло VI показав нам, чим може бути перший єпископ християнського світу: силою примирення і єднання Церкви і світу”. А біля витоків такого примирення і єднання стояв нині Святий Папа Іван XXIII (1958-1963) – великий дипломат, пастир, історик.

Принагідно зазначу, що за часів Атенагора I непросто складалися відносини Вселенської Патріархії з Московським Патріархатом. Скажімо, 9 вересня 1970 р. Патріарх Атенагор I направив послання Патріарху Московському з різким осудженням надання ним автокефалії Російській Греко-Кафоличній Церкві Америки і автономії Японській Церкві. 1972-го Патріарх РПЦ Пимен (Ізвєков) (1971-1990) адресував до Патріарха Атенагора I послання з доріканням за неодноразові контакти, візити і обмін вітаннями між митрополитом Мстиславом (Скрипником) (1950-1993), Главою УАПЦ в США, і Константинопольською Патріархією (о. протоієрей Ігор Бурмило).

Насамкінець, ще раз згадаю вельми актуальну сьогодні думку Патріарха Атенагора I: “Нинішній світ переживає муки народження, а народження завжди супутник надії… Настав час Церкви, яка повинна дати нові християнські орієнтири оновленому світу, який народжується…” (О. Саган). Думається, що такий оптимізм стосується всієї Вселенської Церкви Христової.

Оксана БОРУЦЬКА, магістр історії, спеціально для «Вголос».